Захистіть нас від алкореклами
Реклама (лат. rесlаmаrе — «поновлювати крик, знову кричати, кликати, голосно заперечувати») — спеціальна інформація про продукцію, що розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.
Реклама завжди звертається до людини, реклама впливає на її свідомість, на прийняття того або іншого рішення, тому без знання психології людини реклама не може бути ефективною (матеріал із Вікіпедії).
Інколи, перечитавши визначення, здавалося б, давно відомих і зрозумілих понять, підсвідомо звертаєш увагу на окремі фрази: «знову кричати», «будь-який спосіб», «одержання прибутку», «впливає на свідомість», «знання психології». Які цікаві і несподівані ключові фрази із звичайнісінького словникового визначення. І добре, якщо ці посили направлені на творення особистості, покращення життя, налагодження добробуту і, зрештою, на примноження світла і добра у нашому житті. А якщо ні? Прибуток — справа каверзна. Прибуток хочуть мати усі. Як часто у нашому цинічному світі можна почути вислів «Гроші не пахнуть». Як часто ми серед калейдоскопічності буття не задумуємось про визначальні речі, почуття, цінності, якості.
Змінюється картинка на екрані телевізора, вигулькує нізвідки на екрани моніторів, кидається у вічі з великих рекламних щитів на вулицях. І впливає, як виявляється, не лише на наш зір, на наші вподобання в плані купівлі чогось, а й на нашу підсвідомість загалом. І ми, самі того не розуміючи, як істоти без інтелекту і душі, робимо те, що вигідно комусь, аби цей хтось отримав прибутки.
Якщо розкласти всю цю схему у вигляді математичної формули, то виходить приблизно так: хтось (назвемо його буквою ікс) хоче отримати прибуток (буква ігрек). Для цього «х» створює алгоритм. Красива картинка («а») плюс не кожному з пересічних покупців відомий факт про 25 кадр («b»), плюс методичне цілеспрямоване (правда, опосередковане) поширення відповідних художніх фільмів, анекдотів, жартів, безвинних історій з життя — і зрештою дорівнює «y».
Як просто і примітивно з нами, людьми, подобою і образом Бога, вищими істотами на планеті Земля, можуть гратися ті, хто всього-на-всього хоче отримати прибуток!
Алкоголь, цигарки, легкі наркотики — неповний перелік того, що активно рекламується, відповідно — продається і купується, з єдиною метою — отримати прибуток. На нашому здоров'ї, на стражданнях і горі, хворобах і поламаних життях, на смерті. І жоден виробник алкоголю не написав великими червоними літерами на етикетці своєї продукції фрази «Увага! Ця пляшка може зруйнувати тобі сім'ю, зіпсувати репутацію, пошкодити здоров'я, вбити».
Заходиш у супермаркет і читаєш такі романтичні, чи патріотичні, чи гурманські назви — «Пшенична», «Хлібний дар», «Златогор», «Козацька рада», «Гетьман», «Старослов'янська», «Золота корона». І на думку звичайному покупцеві не спадає, що, наприклад, на Січі алкоголізм засуджувався і жорстоко карався, що святе для українця (хлібороба з діда-прадіда) слово «хліб» не може асоціюватись із горілкою (та й пійло це з'явилось, з огляду на нашу тисячолітню історію, недавно, то ж про якісь «Княжі» і «Староруські» абсолютно не логічно навіть згадувати).
Впродовж останніх століть у нас популярним є питання «Хто винен?» Можна багато говорити про політику держави, деградацію суспільства в цілому, засилля реклами. Але в першу чергу не потрібно скидати відповідальності кожному із себе самого. Звичайна шкільна програма (уроки історії, літератури, основ здоров'я, біології) дає необхідну систему знань щодо впливу шкідливих звичок на здоров'я, на особистість. На життя в цілому. Тож починати потрібно із себе. Для себе прийняти рішення — яким ти хочеш стати, чого хочеш досягнути в житті, чи допоможе досягнути бажаного алкоголь, наркотики.
Зазвичай мої однолітки починають «знайомство» з алкоголем, мотивуючи своє рішення тим, що таким чином вони стають дорослішими. Але доросла людина — це людина відповідальна і думаюча, яка має власну точку зору, переконання, і ці переконання базуються насамперед на знаннях.
Я, звичайно, проти реклами алкоголю. Але отой «х», який хоче мати прибуток, не зважатиме на мої «за» чи «проти». І якщо так уже сталось, що моя держава з якихось причин з отим «х» — партнери, то я сам, маючи розум, волю, знання, отримані на уроках, повинен подбати про себе, своїх майбутніх дітей. І тоді ніяка реклама чи інші технології не зможуть мною маніпулювати.
А ще мій народ настільки мудрий, що перехитрує будь-яких іксів з ігреками. Нещодавно я був свідком такого діалогу в сільській крамниці:
— Дай-но мені «Поминальну».
— «Пшеничну»?
— Так-так, «Поминальну».
Я запитав згодом продавчиню про цю розмову. Виявилось, що вже давно один із сортів горілки охрестили в селі «Поминальною», бо після споживання саме цієї горілки вмирали люди.
Ось так з'являється антиреклама, правда, надто дорогою ціною. Бо для когось — прибутки, а для когось — життя. Але вибір кожен має зробити сам, починаючи від звичок, закінчуючи переконаннями.