Казка про зеленого Змія
В одному селі жив чоловік. Мав жінку, дітей, стареньких батьків. Родина була порядною, працелюбною, дружною. Будинок їхній знаходився неподалік від лісу.
Пішов одного разу чоловік до лісу по гриби і знайшов під кущем ліщини яйце зеленого кольору. Воно було великого розміру. Чоловік подумав: «Яке дивне яйце. Ніколи такого не бачив. Цікаво, якому птахові воно належить?» Він озирнувся навколо, але ні гнізда, ні якогось дивного птаха не побачив. Подумав-подумав чоловік і вирішив забрати яйце додому.
Новина про дивну знахідку швидко облетіла село. Всі його мешканці приходили подивитися на диво-яйце. Кожен висував своє припущення про те, кому воно могло належати та як потрапило до їхнього лісу. А одна старенька бабуся, ретельно оглянувши знахідку, сказала чоловікові:
— Я багато років живу на світі, але такого яйця не бачила. Незвичайне воно, диковинне. Проте хочу тобі порадити віднести його назад до лісу і покласти на те місце, де ти його знайшов, а краще взагалі знищити. Справа в тому, що я пам'ятаю розповідь своєї бабусі, яка застерігала, що колись з людьми станеться страшне лихо, яке вилізе із знайденого великого зеленого яйця. І як би з тим лихом люди не боролися, а побороти не зможуть. Може, це і є те яйце?
Чоловік відповів:
— Я подумаю, бабусю.
Коли бабуся пішла, чоловік довго думав над її словами. Потім взяв кошика, поклав до нього яйце і поніс, але не до лісу, а до сараю у найдальший і найтемніший куток. Та й забув про нього за повсякденними справами та клопотами. Так пройшов місяць.
Одного разу, пораючись у сараї, чоловік почув якийсь шурхіт та дивні звуки. Він озирнувся і застиг від здивування. Із темного кутка до нього виповз молоденький зелений Змій. Він підповз до ніг чоловіка, низько вклонився йому і заговорив людським голосом:
— Дякую тобі, чоловіче, за те, що забрав мене з лісу і допоміг з'явитися на світ. Дозволь жити у тебе в сараї.
— Та мені що, живи, — відповів чоловік.
Змій жив у чоловіка і ніякої шкоди спочатку нікому не приносив. Але потім у селі почали безслідно зникати люди.
Зібралися селяни на раду. Довго радилися — і вирішили вистежити того, хто приносить у їхні домівки горе і сльози.
Незабаром їм це вдалося. Вони натрапили на кривавий слід, який привів їх до сарая, де жив Змій. Той якраз їв чергову жертву. Селяни накинулися на нього, хотіли знищити, але це нелегко було зробити, бо він виріс, змужнів і перетворився на сильного крилатого зеленого Змія.
Довго велася нерівна боротьба, в якій загинуло багато людей. Тяжко був поранений і чоловік, який знайшов яйце і приніс його у село, а пізніше дозволив Змієві жити в своєму сараї. Тепер він почувався винним і пригадав слова старенької бабусі, яка попереджала його про біду. Він знайшов у собі сили, підпалив ганчір'я і кинув його на Змія. Шкіра на Змієві зайнялася полум'ям. Він закрутився від болю і страшно заревів:
— Це ще не кінець! Не думайте, що мене так легко подолати! Я знайду інші методи вас нищити, бо я — представник зла і темряви...
Змій піднявся високо над землею і розтанув.
Люди раділи, вірили, що перемогли Змія. Враз їм дуже захотілося пити. Вони рушили до колодязя, та на їхньому шляху раптом виник стіл з наїдками та напоями. Виснажені та зморені, селяни кинулися до столу. Вони спрагло пили напої і скоро захмеліли. Їм стало добре, люди почали співати і танцювати. Потім вони поснули.
Коли вранці прокинулися, то одні відчули, що сильно болить голова, інших нудило, а ще іншим хотілося знову випити вчорашніх напоїв. Ніхто з людей не знав, що напої були від Змія, а в них — отрута. Вона вбивала людей не одразу, а поступово...
Коли люди це зрозуміли, то знову почали боротися із Змієм. Але знову до кінця його не перемогли, бо він ставав все підступнішим, нахабнішим і хитрішим.
Пройшло багато років з того часу, як з диво-яйця з'явився на світ зелений Змій. Він і досі живий. Літає над містами і селами, заходить у будинки та вибирає собі жертви. Його одразу не можна побачити й розпізнати. Він розставляє на людей багато пасток у вигляді різноманітних насолод та спокус, в яких завжди присутні алкогольні вироби. В ці пастки може потрапити кожен: жінка і дівчина, чоловік і юнак, діти і старенькі, люди будь-якої професії та посади, національності.
Змій руйнує сім'ї, здоров'я і мрії багатьох людей, але все ж таки не може здолати всіх. Тих, хто з ним бореться, набагато більше. Люди вірять, що настане день, коли зелений Змій назавжди зникне з нашої землі.