«Redemption», безалкогольний бар у Лондоні,
наразі має два філіали та підтримку трьох інвесторів.
Фото: Мартін Годвін, The Guardian
Ресторан «Redemption» у районі Шордітч.
Фото: Олівер Діксон
Фото: Мартін Годвін, The Guardian
Тверезі бари — це не фейк!
Коли розпочинається святковий сезон, тверезий бар може стати справжнім острівцем затишку серед бурхливого моря алкоголю. Ось і в цей сезон новорічних та різдвяних свят англійські безалкогольні паби приймають вдячних відвідувачів. Наприклад, бар-ресторан «Redemption» («Спокута», «Звільнення»), співзасновником якого є Катріна Селуей, неголослівно довів, що попит на паби без спиртного існує.
Три роки тому, коли відкрився цей тверезий заклад, хтось навіть вирішив, що це жарт: як збирається виживати безалкогольний ресторан, в меню якого немає жодного інгредієнта тваринного походження, а також цукру і пшеничного борошна?! Кого можна заманити вареною морквиною з брокколі? І головне — що на цьому можна заробити?
Спочатку «Redemption» являв собою просто тимчасовий прилавок в одному з торгових центрів. Проте вже у 2015 році виручка зросла на 300%, і тепер тверезий ресторан має дві постійних філії в лондонських районах Ноттінг-Хілл та Шордітч. Після цього він отримав підтримку трьох інвесторів-ангелів. Так називають тих, хто вкладає в ризиковані, але в разі успіху — прибуткові проекти.
Творці «Redemption» довели: не всі люди ходять у бари виключно для того, щоб вжити алкоголь. Багатьом хочеться просто поспілкуватися. Поспілкуватися тверезо.
Тут подають так звані моктейли («mock» в перекладі з англійської — высмеянный або фальшивий). Хітом серед жителів західного Лондона, які піклуються про своє здоров'я, є коко-рита: кокосове молоко, лайм, сироп агави. Клієнти прилеглих йога-центрів і фітнес-клубів вже стали постійними відвідувачами «Звільнення». Туристи, правда, все ще віддають перевагу «традиційні» (тобто нетверезі) паби східної частини міста.
Тверезий бізнес процвітає
Тверезий ресторан «Redemption» — не єдиний. В країні глобальної політики, пабів і «особливих відносин з алкоголем» безалкогольний бізнес процвітає. До кінця 2016 року у Великобританії налічується як мінімум 16 тверезих барів та кафе (не враховуючи тимчасові кіоски).
Дослідник глобального ринку алкоголю Джонні Форсайт підтверджує, що тверезий спосіб життя стає модним, а тому в тверезої бізнес-моделі — гідне майбутнє. Прибуток до таких підприємств прийде не відразу, проте він буде тривалим і стійким.
За даними британського Управління Національної статистики, один з п'яти дорослих в країні взагалі не вживає алкоголю. Відповідний звіт від 8 березня 2016 року має влучну назву: «алкогольні звички дорослих у Британії: 2014». Відмічається також загальне падіння споживання алкоголю в період з 2005 до 2013 року, в основному серед 16–24-річних. Процент молодих людей, які «п'ють часто», скоротився більш ніж на дві третини.
Успішним молодим людям випивати нецікаво
«Цільовою аудиторією тверезих барів будуть, безсумнівно, молоді люди», — наголошує Форсайт.
Ліверпульські студенти — основні відвідувачі бара «Brink» — є яскравим прикладом цієї тенденції. Назва «Brink» співзвучна слову drink (пити), але перекладається як «грань». Цей бар створено в 2011 році благодійною організацією, яка займається боротьбою з залежностями. Ініціатива створення належала її співробітниці Джекі Джонстон-Лінч, брат якої загинув в автокатастрофі з вини п'яного водія.
Хоча спочатку тверезе кафе відкривалося як майданчик ресоціалізації колишніх алкозалежних, сюди несподівано потягнулися і звичайні люди: таких клієнтів вже 50%. Менеджер закладу Карл Белл налагодив добрі стосунки з ліверпульськими університетами (їх три), роздає студентам флаєри з рекламою безалкогольного бару: «Нехай знають, що у нас можна поспілкуватися з друзями, не самоотруюючись». Окрім тверезості, яка сама по собі є величезним бонусом для здоров'я, «Brink» приваблює клієнтів творчим підходом до урізноманітнення меню напоїв. Зокрема, тут популярні Нохіто і моктейль «Шампань».
«Ми багато в чому схожі на звичайний паб, — говорить Белл. — Деякі постійні клієнти приходять кілька разів на тиждень, а дехто майже кожен день».
«Brink» має свій календар активності. Це уроки гри на гітарі, виступи спікерів, перегляди футбольних матчів.
Тверезий січень і Тверезий жовтень, або Співпраця з фандрайзерами
За словами Емілі Робінсон, заступника виконавчого директора Благодійної організації «Alcohol Concern» (яка намагається зменшити споживання алкоголю на Британських островах), мережі звичних барів та пабів також розширюють свій асортимент безалкогольних напоїв, зокрема через популярність різноманітних благодійних ініціатив. Це такі проекти як, наприклад, «Zero Alcohol Awards 2016» (нагороджено понад 30 суб'єктів безалкогольного бізнесу) або «Dry January» (Тверезий січень).
Під час Тверезого січня учасники проекту усувають алкоголь з власного життя, а заощаджені гроші (які вони могли б банально пропити) можуть пожертвувати на благодійність за власним бажанням. При цьому вони оголошують про своє рішення жити тверезо в соцмережах і закликають інших наслідувати власний приклад.
Коли проект було вперше запущено в 2013 році, підписалися близько 4000 чоловік; в 2016 році кількість учасників виросла до 60 000.
Серед причин участі в тверезому проекті вказували не тільки економію грошей, але й багато інших:
- Стан здоров'я в цілому
- Друзі і сім'я роблять це
- Для отримання додаткової енергії
- Щоб дати моєму тілу відпочити від бухла
- Щоб схуднути
- Щоб краще спати
- Мене турбує моє пияцтво
- Щоб дізнатися більше про зв'язок між алкоголем і раком молочної залози
Ще один тверезий проект — «Go Sober for October» — цього року зібрав 68 075 бажаючих прожити тверезо кожен з 31 днів жовтня. Понад 3 400 000 фунтів стерлінгів (а це 110 мільйонів гривень!) зібрано на користь людей, хворих на рак.
До чого ж тут тверезі бари? Фандрайзерам вони можуть запропонувати простір для робочих зустрічей та публічних заходів без спокуси одурманюватися.
Тверезницький рух у Великій Британії
Тенденція тверезого відпочинку має історичне коріння: безалкогольні бари в Англії існували ще у 1800-х роках. У 1835 році було створено Британську асоціацію пропаганди тверезості (British Association for the Promotion of Temperance).
Тверезі бари виникали переважно у північно-західній Англії. Безалкогольні напої виступали альтернативою так званої «культури пиття», яка не передбачає захисту населення від алкоголю.
Історичний Fitzpatrick’s temperance bar (тверезий бар Фіцпатріка), що знаходиться у містечку Ротенстол, графство Ланкашир, відкрився у серпні після капітального ремонту. Він був заснований Англійським «Товариством пропаганди тверезості» в XIX столітті і входив до мережі тверезих барів, що належала родині Фіцпатрік.
Теперішня власниця бару Ешлі Морлі повідомляє, що в цьому закладі завжди було людно: багато людей відвідало його за всю його історію. «В цьому барі люди давали обітницю тверезості, — продовжує вона. Нещодавно приходив чоловік, який підписав тут таку клятву 50 років тому. Він і зараз тверезник!»
Рух тверезості має й сучасне перевтілення: це онлайн-спільноти тверезості такі як Soberistas. Є і клуб тверезих людей, які шукають безалкогольні середовища. Є, щоправда, і спільноти «помірного пиття» (допускають не тільки тверезе життя, але й зменшення дози).
Блогер Луїза Ролінсон описує своє довготривале відновлення від алкогольної залежності: «Неймовірно важко не випивати в Британії... Зустрічі з людьми, які не п'ють, — рідкість. Іноді дуже втомлює ходити до пабу і вислуховувати одні й ті ж самі запитання... наприклад, чи я не вагітна. Добре, коли є вибір [між тверезим і нетверезим баром]».
Тверезі бари, як колись кав'ярні, завоюють народну любов
Як вже сказано вище, в 2015 році у Великобританії було започатковано нагороду «Zero Alcohol Award» («Нагорода за нульовий рівень алкоголю»). Мабуть, по аналогії з «трьома нулями» нобелівського лауреата Мохаммаду Юнуса, які має досягти людство до 2030 року: нульовий рівень бідності, безробіття і викидів CO2. Кращою безалкогольною ініціативою народне голосування визнало саме тверезі бари.
Ноттінгемский тверезий паб «Sobar», що потрапив у шорт-ліст премії, був відкритий два роки тому благодійною организацією «Double Impact», що займається реабілітацією алкозалежних. Спочатку тут хотіли створити простір для спілкування і дозвілля людей, які пройшли курс в реабілітаційному центрі. Але тут теж почали збиратися набагато більше людей, ніж можна було собі уявити.
Твереза традиція впевнено вкорінюється. Сюди приходять батьки з маленькими дітьми і студенти сусідніх університетів. Постійна клієнтка Бьянка Тейт (23 роки) іноді відвідує «Sobar» зі своєю дворічною дочкою, в інший раз з друзями. Вона каже: «Тут чудова атмосфера. У Ноттінгемі є багато популярних кав'ярень, але в жодному з них я не відчуваю себе так, як в «Sobar». Вибір страв і напоїв тут просто вражаючий».
І, до речі, про кав'ярні. Їхній приклад показує, що й тверезі бари можуть стати традицією. Адже коли в кінці 90-х кав'ярні почали активно відкриваються в Англії, це було абсолютно новим явищем (такого поняття практично не існувало). «Тепер же це абсолютно нормально — призначати побачення у кав'ярнях, — говорить Джон Форсайт. Таким чином, як можна бачити, є попит на безалкогольні місця зустрічі. І те, що спочатку здається дивним, може змінитися з плином часу».
Опубліковано: 30 грудня 2016 р.
