Як захиститися від нетверезників у колективі?

По-перше, що б Вам не пропонували — поводьтеся впевнено і доброзичливо

Найпоширеніша помилка невпевнених у собі тверезих людей — це переляк при першій зустрічі з алкогольним ритуалом у новому колективі.

Питущі колеги, звичайно, будуть Вас до чарки затягувати. Спочатку лагідно, згодом — сильніше, потім — безкомпромісно. Але треба знати звичаї та обряди алкогольних віруючих. І спокійно ставитися до них, як ставиться до капризів першокласників досвідчений вчитель.

Отже, домовились: не хвилюємося, доброзичливо посміхаємося, і спокійно, можна навіть з гумором, відмовляємось. Так, ніби нам не смертельно небезпечне випробовування отрутою пропонують, а запитують, чи не хочемо потримати раритетну цеглину, знайдену в темному закуточку смердючого корівника.

Пам'ятаймо, що ненависть до ритуалів алкогольного самоотруєння ні в якому разі не повинна переноситися на особистості. Адже з цими людьми Вам належить співпрацювати.

Не завжди доречно переконувати компанію покинути вбивчий звичай

Найгірша ситуація, коли у колективі переважають літні люди. Адже з віком здатність змінювати свій світогляд у людини втрачається. Тому, якщо стає очевидно, що співрозмовників не вдасться переконати, дискусію слід продовжувати у мирному, безконфліктному руслі. Кожен, мовляв, має право отруюватися або не отруюватися.

Алкогольне застілля — це якраз та ситуація, у якій раціональна аргументація найменш дієва; а от збереження теплих стосунків — найцінніше в даному випадку.

Переконувати людей вести тверезе життя краще поодинці. Звичайно, починайте з тієї людини, з якою вже досягуто найбільше взаємопорозуміння.

Процес переконування має бути ненав'язливим, бо якщо перегнути палицю — людина раз і назавжди закриється від Ваших (хай навіть найпереконливіших) аргументів.

Сісти за стіл — не означає брати чарку

Ще одна з не дуже вдалих ліній поведінки — коли тверезник відмовляється сідати за стіл, за яким плануєтся алкогольний ритуал.

Сісти за стіл — ще не означає брати чарку. Торкнутися чарки — ще не означає піднести її до рота. Може, Ви зібралися промити її вмістом руки! Часто буває, що «турботливі» господарі так поспішали розсадити своїх гостей до столу, що забули задовільнити їх елементарні гігієнічні потреби...

Але пам'ятайте: якщо досвід тверезого життя у Вас ще недостатній, якщо за столом серед алкогольно запрограмованих Ви почуваєтеся (поки що) не досить впевнено — не ризикуйте торкатися наповненої отрутою посудини (не гріх швиденько наповнити її соком чи солодкою водичкою). Бо тиск незрозумілого «так прийнято» — тут йдеться не про вигуки оточуючих, а про запрограмованість, яка, можливо, ще залишилася десь у Вашій підсвідомості — може змусити не тільки піднести посудину з отрутою до рота, але й зробити кілька ковтків диявольського зілля.

Усілякими правдами та неправдами тиснутиме питуще оточення на тверезника, який почувається за столом невпевнено. Тільки повна відсутність алкогольного комплексу (який формулюється приблизно так: «я повинен отруюватися разом з усіма!») в поєднанні з міцними тверезницькими переконаннями гарантує Вам безпеку під час алкогольного ритуалу.

Чи можна хитрувати з мінералкою?

Фокус з мінеральною водою, яка має таку ж прозорість, як горілка, не новий. Він відомий, мабуть, і алкогольно запрограмованій компанії.

Якщо Ви дійсно хочете випити саме мінералки і не боїтеся «наїздів» з боку питущих — наливайте.

Але якщо Ви робите це з надією приховати відсутність у Вашій чарці отрути — начувайтеся: питущі сприймають це як слабкість характеру і починають активніше цькувати.

Тому краще наповнити свою чарку напоєм явно безалкогольного кольору, цим самим відкрито заявляючи, що Ви — тверезник.

...Ну що, по червонцю?

Існує ще одна причина, чому алкоголепивці не люблять тверезників: останні можуть «стати в позу» і систематично не здавати гроші на спільні алкогольні посиденьки.

Тут порада наступна: не пожалійте тих 10-20 гривень, що вимагає з Вас питуща компанія. Нехай це буде благородним жестом з Вашого боку: здали гроші, але не випили своєї долі трунку. Поїжте замість цього солодощів.

Навіть розуміючи безглуздість такої фінансової несправедливості, є сенс сумлінно нести цю грошову повинність у питущому колективі. Нехай вони почувають себе у боргу перед Вами, а не навпаки. У протилежному випадку... витрачені нерви дорожче.

А може, просто уникати застіль?

У деяких випадках (наприклад, якщо колектив морально опустився і Ви демонструєте свою непричетність до цього) дійсно краще за стіл не сідати.

Проте, якщо колектив складається з приємних, вихованих, позитивних в усьому (якщо не зважати на їхню алкогольну запрограмованість) людей, то уникати алкогольних застіль не слід. Колектив питущих цього не зрозуміє. Навпаки, доцільно завжди відгукуватися на запрошення і сміливо сідати на найкраще місце, даруючи всім при цьому посмішку.

Звичайно, після двох-трьох незграбних або абсурдистських промов, що хвальковито звуться «тостами», Вам стане нецікаво від того звичного одноманіття... Але не засмучуйтеся, адже доля дала Вам ще один шанс спостерігати на власні очі поведінку зникаючого біологічного виду homo bibens (людина питуща).

У недалекому майбутньому тверезість здобуде впевнену перемогу в українському суспільстві, і де ж тоді Ви ще побачите таке видовище? Алкогольні ритуали відійдуть у минуле!

Ну а поки що — поспостерігайте, як поводитимуться жінки й чоловіки після чергової дози етанолу. Зафіксуйте у своїй пам'яті вислови, якими вони «обгрунтовують» необхідність «культурно» отруїтися. Освіжіть у пам'яті відповіді на алкогольні міфи, які лунатимуть з вуст алкоголепивців. Вголос спростовувати їх не слід, все одно зараз Вас ніхто не почує. Залиште свої ораторські здібності для тверезої аудиторії.

Переходимо у наступ!

Рано чи пізно настане і Ваша черга «виставлятися». Може, такий натяк пролунає вже в перший день; можливо, компанія виявиться дещо цивілізованішою і не буде вимагати ритуалу «вливання у колектив», але залишить за собою «право» вимагати від Вас пляшку на Ваш день народження.

Одним словом, колись такий момент настане. (Інакше чого б Ви цю статтю читали?) Недосвідчені тверезники при цьому трохи хвилюються; бояться, що до них гірше ставитимуться або навіть виженуть з роботи, якщо певна кількість огидної рідини не буде принесена в жертву ненажерливому колективу...

Звичайно, всі ці хвилювання марні. З юридичної точки зору, до речі, це їх всіх можна було б позвільняти, адже законодавство суворо забороняє розпивати спиртне на робочому місці!

Що ж стосується предмету «виставляння» — виставте їм торт, шоколадні цукерки, гранатовий сік у скляних пляшках, якщо вже звуки скляного брязкоту так приємні Вашим колегам. Одним словом, організуйте їм застілля, просто тверезе, безалкогольне.

Ну а якщо хтось наважиться притягнути на Ваше свято хоч трохи отрути — Ви маєте повне право сказати: «Ех, ти мене не поважаєш!»