Етиловий спирт (С2Н5ОН) — легкозаймиста прозора рідина з характерним запахом. Відноситься до сильнодіючих наркотиків, що викликають спочатку збудження, а потім параліч нервової системи.
Дана стаття є спробою поглянути зі сторони на алкогольних віруючих (тобто віруючих у надприродні властивості наркотичної речовини С2Н5ОН). Автор намагався ставитися до їх вірувань та звичаїв з максимально можливою повагою, якомога неупередженіше описуючи їх основні алкогольні обряди.
Предмет віри алкогольних віруючих:
- С2Н5OH необхідний для життя кожної людини. Зокрема, без нього неможливе жодне свято, зустріч гостей, застілля або гуляння.
- С2Н5OH володіє корисними властивостями.
- С2Н5OH нешкідливий для організму в деяких невеликих кількостях.
- С2Н5OH, крім надприродних властивостей, має сприятливу фізіологічною дію на організм людини (допомагає «розслабитися», «відпочити» і забути про свої проблеми на деякий час).
Опис центрального обрядового дійства алкогольних віруючих:
- Дійство починається зазвичай у другій половині дня в просторому приміщенні (або на вулиці), але важливе значення має наявність столу і достатньої кількості місць для сидіння.
- Учасники обрядового дійства гарно одягаються, всіляко чепуряться і розставляють на столі красиві високі закорковані посудини (з красивими наклейками, обвішаними всілякими медалями) з алкогольними розчинами (починаючи від 3-4-процентних, закінчуючи 40-процентними). Крім алкогольних розчинів, як правило, розставляється широкий асортимент харчових продуктів.
- Учасники обрядового дійства сідають за стіл, і один або декілька із найбільш авторитетних віруючих здійснюють обряд розкорковування посудин з розчинами, що часто супроводжується малоінформативними фанатичними висловами алкогольних віруючих, які стосуються справжніх чи уявних властивостей алкогольних розчинів, що споживаються.
- Авторитетні віруючі (яким учасники обряду довіряють здійснення настільки важливих його елементів) розливають алкогольні розчини з пляшок у прозорі скляні посудини (чарки, стопки, келихи, фужери і т. п.), які даються кожному учасникові. При цьому учасники обрядового дійства можуть промовляти доволі стандартні фрази, сапрямовані (начебто) на обмеження кількості алкогольної рідини, що наливається. Який-небудь серйозний опір самоотруєнням з боку учасників дійства, ще не дуже міцних в алкогольній вірі, засуджується носіями віровчення. Неохочі отруюватися звинувачуються в неповазі до тих, що п'ють, в святотатстві, слабкості віри в С2Н5OH.
- Учасники дійства піднімають наповнені алкогольними розчинами ємкості, тримають їх в напівзігнутій руці (положення руки, втім, не має суворо догматичного значення) і чекають, поки один з учасників проголосить урочисту ритуальну промову (тост), смислове навантаження якої залежить від індивідуальних якостей того, хто її проголошує, концентрації алкоголю (і/або інших наркотичних речовин) у його крові, ступеня паралічу його нервової системи від вже випитого алкоголю, наявності та присутності в общині віруючих особи, яка відіграє допоміжну роль «винуватця торжества», а також інших, менш важливих факторів.
- Проголошувач ритуальної промови зобов'язаний не змушувати інших довго чекати — він робить це зазвичай стоячи, намагаючись додати своїй позі та виразу обличчя якомога більш ритуального значення. Обов'язковим компонентом проголошуваної промови є побажання «винуватцеві торжества» (якщо він є) і всім присутнім всіляких благ (як загальновизнаних, так і таких, які вважаються благами в даній общині алкогольних віруючих).
- Віруючі у більш чи менш вираженій формі дякують промовцю за його побажання і жваво, «з розумінням діла», здійснюють самоотруєння алкогольними розчинами, випиваючи їх зі своїх посудин. При цьому ті учасники обряду, які випили всю налиту у ємність отруйну рідину, докоряють тих, хто не допив її, у слабкій вірі в алкоголь і застосовують більш-менш стандартні прийоми навернення «на шлях істинний» тих учасників дійства, які підозрюються у відступі від алкогольної віри.
- Додаткові посудини з алкогольною отрутою (під кінець дійства прикрашеність, назва, форма цих посудин, медалі, походження отрути тощо вже не мають особливого значення) розкорковуються в міру необхідності, і дії, описані в пунктах 4-7, повторюються, перемежовуючись, як правило, ненормованими прийомами їжі та іншими другорядними діями, такими як спроби учасників дійства «співати», «танцювати», спілкуватися між собою, постійно долаючи викликану алкоголем затьмареність свідомості, що постійно посилюється.
- Обрядове дійство триває зазвичай довго — до виснаження фізичних можливостей алкогольних віруючих або до виснаження запасів алкогольних розчинів. Переривати дійство чи самостійно покидати його до його закінчення вважається святотатством.
Деякі зауваження про можливі видозміни обряду:
- Враховуючи свою внутрішню потребу, алкогольні віруючі можуть проводити свої обрядові дійства у будь-який час і в будь-якому місці. Мінімально допустима кількість віруючих для здійснення обряду — 2 чоловіки. Але в крайніх випадках згодиться і один.
- Якщо використовується 40-процентний або сильніший розчин алкоголю, красивий одяг і велика кількість харчових продуктів не обов'язкові.
(українською мовою)
(російською мовою)
Опубліковано: 2009 р.
