Славутський міський палац культури. Фото: О.Почекета
Твереза Славутчина і вітальники. Фото: С.Кірчик
Поїздка в Острог. Фото: С.Кірчик
«Твереза Славутчина», виявляється, стала в Україні однією з перших громадських організацій такого штибу — у неї вчилися, послідовники переймали досвід.
Що таке тверезість? В експрес-інтерв'ю свої погляди сформулювали молоді члени тверезницьких організацій: «Живу тверезо, бо це — природний стан людини, бо хочу здорових дітей». «Вільний подих, ясний розум, добрий сон, активний відпочинок, міцні родинні стосунки: тверезість — наш вибір!»
— Дуже приємно стати частиною такого велелюдного загалу, — звернувся до учасників зібрання заступник міського голови Ігор Піголь. — Серед представників громадськості в залі — й депутати міської ради як от Микола Караван. Глибоко шануємо за подвижництво Анатолія Почекету і Марію Караван. Бо, дійсно, Україна потопає в алкоголізмі, токсикоманії та наркоманії! Тому такою надважливою є діяльність «Тверезої Славутчини».
Як у нашому краї створювалася ця громадська організація, повідав її натхненник, серце і мотор Анатолій Почекета: «Після 25-річної служби в Збройних силах України повністю переосмислив своє життя. І допоміг мені в цьому старший син Олександр, на той час студент Київського університету імені Тараса Шевченка. До активних дій спонукав й «зомбоящик» — зі всією отрутою й неправдивою інформацією. На противагу, до рук потрапила книга Федора Углова «Серце хірурга». Із родиною відвідав Севастополь, познайомився із Федором Михайловичем Калінчуком — й ніби відкрився другий світ…»
Анатолій Іванович всіма можливими способами став доносити до людей правду про нищівну силу алкоголю. Серед мешканців міста з'явилися однодумці: Людмила Ніколюк, Дмитро Бачурський, Людмила Філюк, Ніна Юзюк — і 18 травня 2007 року, оформивши необхідні документи, подали їх на реєстрацію громадської організації. Так Славутчина стала частиною Всеукраїнського руху «Твереза Україна».
Його очільник, учасник АТО Роман Галицький був присутній на ювілейному зібранні, виголосивши: «Це зараз наша остання битва, аби Україна стала іншою!»
Уже втретє відвідав Славуту (цього разу — з такої приємної нагоди) голова ГО «Тверезий Житомир» Павло Коваль: запам'яталося знайомство з ним на Водохреща, під час пірнання в ополонку та спільної акції зі славутськими однодумцями на березі Утки.
Можемо пишатися тим, що активісти «Тверезої Славутчини» неабияк зарекомендували себе на теренах національного тверезницького руху. Так, Людмила Ніколюк відповідає за культурно-художній супровід усіх одинадцяти з'їздів. «Літо на порозі й не за горами — наш традиційний відпочинок у наметовому містечку на березі Бугу, — мовила зі сцени. — З усіх куточків України туди приїздять родини з дітьми. На них чекає особлива атмосфера, коли все розпочинається зі свята знайомства. Щодня — фіззарядка, купання в річці та п'ятиденні курси із собріології. Від'їжджаємо — і чекаємо наступної зустрічі».
А от Марія Караван очолює журі Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми за тверезе життя».
— Цьогоріч 1550 робіт склали його скарбницю! — з гордістю відзначила Марія Олександрівна. — Всі області країни (крім однієї) делегували конкурсантів. Деякі дитячі твори не можна читати без сліз. Зацитую лише одне речення: «Прошу на іменини не сучасного телефона, а миру і тверезості Україні...»
Важливою була присутність духовенства на святкуванні. Отець Михайло Романюк служить у Шепетівсько-Славутській єпархії, очолює Свято-Троїцьке православне братство тверезості. Подарувавши ікону Божої Матері, він долучився до вітань на адресу наших подвижників. А ще розповів про прийняття обітниці тверезості у братстві, зазначивши: «Не так просто боротися з великим змієм, що покрив нашу землю й обплутав народ…»
З юних літ протистоїть цьому вселенському злу Олександр Анатолійович Почекета — молодий науковець, автор, редактор і видавець просвітницьких видань. Він попросив присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам'ять незабутнього Федора Михайловича Калінчука, котрий нещодавно покинув цей світ (в залі була присутня його дружина).
Надіслав вітальну листівку із зони АТО, де нині перебуває із подвижницькою місією, ще один відомий собріолог Юрій Оробець із Черкащини: 550 лекційних занять він провів, в тому числі й у Славутському краї. «П'янійте, друзі, від любові!» — ось що побажав ювілярам й усьому загалу.
А сцена тимчасом заповнилася вітальниками із різних куточків країни, бо ж наше містечко (яке, між іншим, назвали столицею тверезої України!) того дня відвідали делегації Києва, Полтавщини, Тернополя, Козятина, Хмельницького, сусіднього Нетішина, Львова і ще багатьох міст. Як ми дізналися, святкували ювілей два вихідних дні. Відвідали Острог. Влаштували обід на природі з ухою, короваєм та різними смаколиками. Діставшись рідних місць, ще й досі дякують Славуті за фантастичний прийом!
