Офіційний сайт руху

П'ятиденний семінар для педагогів у Славуті

Січень 2009 року

Славута, Хмельницька область

П'ятиденний семінар

Славута

З 12 по 16 січня 2009 року в Славуті (Хмельницька область) відбувся п'ятиденний семінар з собріології. З ініціативи громадської організації «Твереза Славутчина» до міста завітав доцент Міжнародної академії тверезості Ф.М. Калінчук.

Славута

Учасниками семінару стали психологи, викладачі загальноосвітніх шкіл міста та всі бажаючі. Вони отримали можливість опанувати мистецтво тверезого, здорового способу життя, елементи сімейних взаємин, чоловічої та жіночої психології. Дізнались про те, як вберегти своїх дітей від алкогольної та нікотинової епідемії. Федір Михайлович навчав також мистецтву розвитку та застосування жіночої мудрості.

Учасники семінару вели щоденики за методикою Г.А. Шичко, занотовували враження. Все це дало змогу викладачу оцінити, наскільки сприймається матеріал.

У п'ятницю, 16 січня Федір Михайлович зустрівся з учнями та мешканцями села Берездів, дав інтерв'ю кореспонденту газети «Трудівник Полісся», а також місцевому телебаченню.

З огляду на доброзичливі відгуки учасників семінару ця зустріч не остання.

Як навчитися тверезо жити? Інтерв'ю газеті «Трудівник Полісся»

Спробуємо дізнатись, як вберегти своїх дітей від алкогольної та нікотинової епідемії, чи можливо допомогти узалежненим членам родини та друзям, поспілкувавшись із викладачем собріології, шанованим гостем Славутчини Федором Калінчуком.

— Раді вітати Вас, Федоре Михайловичу, на нашій поліській землі. Які враження склали про наш край?

— Я з радістю приїжджаю до Славути, — вже, мабуть, восьмий раз. У мене з'явились у Вашому місті хороші друзі, які опановують основи собріології, і я не можу їм відмовити в проханні провести для славутчан уроки з мистецтва тверезого, здорового способу життя. Крім того, ваш край лісів та озер просто зачарував мене. Природа — це моя стихія.

— Доцент Міжнародної академії тверезості, член координаційної ради руху «Твереза Україна» — це, як мовиться, звучить гордо. Будь ласка, повідайте читачам трохи про себе: звідкіля родом, чим займались до того, як стали викладати собріологію?

— Ви знаєте, пишатися особливо нічим. Те, чим займаюсь, — неймовірно важка місія. Адже в Україні ще дуже мало людей, які б свідомо обрали тверезий спосіб життя. Так що роботи з підготовки викладачів і проведення відповідних семінарів попереду дуже багато. А народився я на Вінниччині, в глибоко віруючій православній сім'ї. Маю вищу педагогічну освіту. З 1980 року, як тільки став вчителем і переступив шкільний поріг, зрозумів, що в першу чергу маю працювати над собою, аби мати моральне право навчати чомусь дітей.

Мене вже тоді непокоїла масова алкоголізація та нікотинізація молоді, суспільства в цілому, хоча той рівень алкоголізації був у десятки разів нижчий, чим тепер. Відтоді перебував у пошуках цілісної наукової системи, яка могла б ефективно допомагати дітям, молоді та дорослим людям опанувати мистецтво тверезого життя та назавжди залишатися тверезими, здоровими і щасливими. І ось, в 1989 році нарешті знайшов те, що шукав: виявляється в Санкт-Петербурзі (тоді Ленінград) групою російських вчених впродовж десятиліття була відроджена та вдосконалена втрачена в тридцяті роки цілісна психолого-педагогічна система, що навчала мистецтву тверезого, здорового способу життя. Ця наука тепер називається собріологія. Впродовж останніх 20 років викладаю її дітям, студентам та дорослим слухачам. Чимало таких людей, які опанували основи собріології, вже є і в Славутському краї.

— Із лекціями та навчальними семінарами Ви об'їздили фактично всю Україну. Чи однаково у різних її регіонах сприймається пропаганда здорового способу життя, заклик відмовитись від шкідливих звичок?

— Дійсно, довелось проводити семінарські заняття в багатьох містах України, Росії. Як не гірко це констатувати, свідомість людей — незалежно від освіти, вченого ступеня чи соціального статусу — надзвичайно заалкоголізована. І чому тут дивуватися? Останнє десятиліття ведеться потужна пропаганда вживання алкоголю та нікотину. Існує свого роду «п'яна філософія», яка категорично не сприймає тверезого життя. Уявляєте, що це означає? П'яний світогляд домінує над тверезим! Ми дожилися до того, що людей з тверезим світоглядом практично не залишилось, а якщо вони з'являються, то зразу ж підпадають під нищівну критику алкоголізованих людей. Алкозалежні навішують свідомо тверезим людям чимало ярликів — від сектанта до хворого, категорично не сприймаючи їхнє право жити тверезо. Бодай трішки, аби тільки по-п'яному...

П'яна філософія так званої «культури» вживання алкогольного наркотику передається молодому поколінню. І ті, в свою чергу, успішно наслідують дорослих, також категорично не сприймають тверезого життя. Вживання алкоголю, алкозалежними людьми видається за благо, а тверезе помірковане життя подається як щось юродиве та неповноцінне.

Ситуація практично однакова в Україні, Росії та Білорусі. Саме населення наших трьох сусідніх дружніх слов'янських держав найбільше страждає від алкогольної та нікотинової епідемії. Особливо наші діти та молодь не захищені нічим та ніким: ані законами, ні батьками, ні школою, ні вузами, ні самим суспільством. Жахлива ситуація!.. Питається, кого ж ми після себе залишимо?!

— Ми пишаємось тим, що на теренах нашого краю діє громадська організація «Твереза Славутчина». Зустрічали в інших регіонах схожі організації?

— Я теж пишаюсь вашими ентузіастами, котрі створили «Тверезу Славутчину», яка навчає та об'єднує навколо себе людей тверезого світогляду. Це насправді патріотично налаштовані громадяни, здатні тверезо оцінити ситуацію, в якій ми опинилися. Саме вони, опанувавши основи собріології, долаючи всі труднощі та непорозуміння, взяли на себе місію бути в числі перших. На таке здатні тільки сильні, помірковані особистості, які спроможні любити та терпеливо переконувати своїх співвітчизників навіть тоді, коли ті спершу нездатні їх зрозуміти. Серед Славутських сподвижників тверезого життя — лікарі, учителі, психологи, офіцери запасу та люди інших професій. Приємно бачити серед них дітей та молодь. Особливо хотів би відмітити діяльність Анатолія Івановича Почекети, який особистим прикладом об'єднує навколо себе людей тверезого світогляду.

Тверезницьких організацій, подібних Славутській, є чимало в Україні. Всіх їх об'єднує народний рух «Твереза Україна», а це вже тисячі, а можливо й десятки тисяч наших співвітчизників, котрі спочатку захотіли пізнати тверезе життя, а згодом і з радістю взяли його собі за норму.

— Тоді запитання, як мовиться, «в лоб». Українці пережили не один голодомор. Чи не здолає націю горілкомор?

— Горілка — це закономірне продовження алкогольної проблеми. Вона, як правило, довершує алкогольну кар'єру. З психолого-педагогічної точки зору найнебезпечнішими алкогольними розчинами вважаються вино, шампанське, 8-градусні коли та пиво: саме з них розпочинається залучення до вживання алкоголю дітей, підлітків та жінок. Про це має знати будь-який більш-менш поміркований учитель, психолог, батько чи мати.

Судячи з того, що в школах вже майже не знайти дітей, які б не долучалися до вживання спиртного, алкогольний апокаліпсис настав. Ніякий голодомор, жодна війна не зрівняються за кількістю жертв з алкоголізацією. Спробуйте порахувати навколо себе всіх, кого знали і кого з них вже немає. А якщо і живі, то чи не нагадують вони Вам мутантів, не здатних жити без алкогольного допінгу? Даруйте за таке порівняння, але це — гірка правда життя.

— Як на Ваш погляд, варто чи ні вводити у державі щось на зразок «сухого закону»? Бо окремі райони, міста і селища вдаються до екстраординарних заходів на кшталт повної заборони продажу спиртного у вихідні та святкові дні тощо.

— Питання це давно назріло. Але всякий закон має трактуватися як захист населення, а не як заборона чогось. Вважаю, що саме зараз повинні сказати своє вагоме слово учителі, лікарі, працівники культури та всі патріоти нашої держави, здатні подолати власні амбіції, захотіти через вивчення собріології пізнати правду і допомогти решті громадян свідомо обрати тверезе життя. Створіть власний «сухий закон» — для своєї сім'ї, родини. Не варто скоро чекати його від наших законодавців. Рятуймо свої родини і рідну державу!

— Із п'яти анонсованих днів семінару, який Ви провели в Славуті, я на превеликий жаль, відвідала лише перше заняття. Що основоположне прагнете донести до слухачів, чому хочете навчити людей?

— Шкода, що Ви змогли пройти лише одне заняття: адже наша програма є цілісною і потребує досконалого вивчення, так як і будь-яка наука. Головна мета семінарських занять — дати можливість всім поміркованим людям професійно оволодіти мистецтвом тверезого, здорового способу життя, долучитись до духовних та моральних цінностей, навчити тверезому життю своїх дітей. А вчителям, психологам та всім тим, хто працює з людьми, — навчитися ще й мистецтву викладання даного предмету.

Практика та історичний досвід показує, що всяке виховання без знання собріології, без особистого прикладу учителя, батька та матері не буде повноцінним. Не дарма в скандинавських країнах існує так зване право на професію: людина, котра вживає алкоголь або курить, не може бути учителем чи займати посаду, де є елементи виховання або керівництва людьми. Саме така мораль має панувати і в нашому суспільстві! Хіба ж це так важко зрозуміти розумним людям, особливо людям з вищою освітою? Для чого ж тоді розум і та освіта? Виходить, що, затрачаючи колосальні ресурси на виховання та навчання, ми не здатні захистити самі себе від генетичного виродження.

— Слухала Вас із задоволенням, але подумки хотіла запитати: Ви посилаєтесь на досвід російських вчених: Федора Углова, Геннадія Шичко та інших. А де ж наші вітчизняні просвітителі?

— Почесний академік всіх медичних академій світу Федір Григорович Углов — це людина зі світовим іменем. Саме йому вдалося лише одним виступом отверезити декілька сот академіків та професорів у Новосибірську (ще на початку 80-х років). Серед цих людей був і тоді ще зовсім молодий, а тепер добре відомий своїми лекціями мільйонам подвижників професор Володимир Георгійович Жданов, один із керівників Міжнародної академії тверезості (доцентом якої я є). Геннадій Андрійович Шичко ще в 70-х роках розробив наукову систему, що допомагає людям краще засвоювати собріологію. В СРСР цю методику пропагували на державному рівні. Але з відомих нам причин це не стало нормою.

На жаль, в Україні залишилося зовсім мало професійних викладачів-ентузіастів, які продовжують втілювати в життя цю важливу державну справу. У нас зараз триває свого роду «сплячка». Дуже вже важко розбудити наших науковців... Але алкогольний сон починає розвіюватися у багатьох людей. Отож, доводиться користуватися поки що розробками російських вчених.

Дуже добре собріологія працює в Білорусі — там все відбувається за активної державної підтримки. Та й в Україні вже давно настав час навчатися та навчати! Хіба може бути сьогодні відповідальніша та важливіша справа, чим навчати людей тверезому, здоровому способу життя, без якого не може бути навіть мови про духовне, моральне та фізичне відродження нашої нації?!

— Здається, саме така місія покладена на Вас, Федоре Михайловичу. Цей хрест нелегкий — переконати людину відмовитись від того, що її губить... Успіхів Вам на цій тернистій дорозі, гідних послідовників!

— Дякую Вам. Живіть тверезо!

Інтерв'ю вела В. ЗАВАДСЬКА.

Газета «Трудівник Полісся»,
№5 (10779), 30 січня 2009 року.

Місто Славута, Хмельницька область:

7–8 липня 2018, Славута, Хмельницька область: Навчання тверезості у таборі з бойового гопака

1 червня 2018, Славута, Хмельницька область: Великі права маленької людини

20 жовтня 2017, Славута, Хмельницька область: Глянь, державо, на своє майбутнє!

20 травня 2017, Славута, Хмельницька область: Кишеньковий крематорій

20 травня 2017, Славута, Хмельницька область: Ювілей організації «Твереза Славутчина»