Офіційний сайт руху

«Культурно» пити — «культурно» деградувати

У 1987 — 1989 роках «Закарпатська правда» опублікувала серію статей члена редакційної ради журналу «Трезвость и культура» М.К. Паранича з проблем утвердження тверезого способу життя. Сьогодні Микола Кирилович працює секретарем Іршавської районної комісії в справах неповнолітніх і у своїх публічних виступах привертає увагу громадськості до теми «Діти і алкоголь», пропагує діяльність створеної з його участю Міжнародної незалежної асоціації тверезості. Редакція попросила М.К. Паранича висловитись з цих питань на сторінках газети.

ЛИШЕ віднедавна працюю секретарем комісії в справах неповнолітніх. Але вже довелось бачити дітей, колись зачатих п'яними батьками. Страшно дивитись. Від алкоголю кожна сім'я терпить окремо. Зате алкогольно-промисловий комплекс добре організований, спритно використовує для свого збагачення відсутність в Україні порядку і наукової державної політики щодо алкоголю, розгорнув активну всеохоплюючу пропаганду і рекламу алкоголю під ширмою помірного, так званого «культурного» пиття.

Чи не варто би нам повчитись у Франції, де внаслідок алкоголізації суспільства було прийнято у 1991 році закон про обмеження реклами алкоголю? За цим законом всі напої, котрі містять більше 1,2 відсотка алкоголю, вважаються алкогольними. Не допускається їх реклама, спрямована на дітей і молодь, на телебаченні й на спортивних майданчиках. Заборонена спонсорська підтримка підприємствами алкогольно-промислового комплексу спортивних подій.

Реклама алкоголю дозволена у Франції лише в пресі для дорослих, в місцях виробництва і продажу алкоголю, на винних ярмарках та в музеях вина. Але і там зміст реклами контролюється: вона має стосуватись тільки характеристик продукту, таких як міцність, походження, склад тощо. У кожній рекламі має бути медичне попередження про небезпечність алкоголю для здоров'я.

Звідки мені стало відомо про цей французький закон? Про нього розповів директор Французької Національної асоціації з попередження алкоголізму Мішель Крапле на міжнародній конференції «Проблеми алкоголю та інших наркотиків у період соціально-економічних перетворень», яка відбулася в Києві у жовтні минулого року. Як член ради Міжнародної незалежної асоціації тверезості (МНАТ) я також брав участь у цій конференції. В брошурі з тезами доповідей учасників конференції є тези доповіді Мішеля-Крапле «Алкоголь і реклама».

Опубліковані там і тези моєї доповіді «Про роль горизонтальних зв'язків між тверезниками різних міст і регіонів у створенні та діяльності Міжнародної незалежної асоціації тверезості (МНАТ)».

Завдяки цим зв'язкам традиції тверезників Закарпаття пропагуються не лише в нашому краї. Інформаційний бюлетень «Трезвая мысль», який видає МНАТ у Києві, опублікував в грудні 1992 року інтерв'ю священика отця Павла Мадяра з села Імстичева, що на Іршавщині, який пропагує тверезість не лише словом, але й власним прикладом тверезого способу життя.

А в минулому році «Трезвая мысль» опублікувала зроблений мною опис унікальної історичної пам'ятки XIX століття, яка збереглася в селі Білки на старому кладовищі. Це чавунний хрест з написом: «ПАМЯТНИК БРАТСТВА ТВЕРЕЗОСТИ ЗАВЕДЕНОГО ОТ ПІЯ ПАПЫ IX 1874». Є текст і на зворотному боці: «КРЕСТ ПОБЕДИЛ ПОГАНСТВО КРЕСТ ПОБЕДИТ ПІАНСТВО». Ім'я папи римського і форма хреста свідчать про те, що спорудили його католики. Та цікаво, що біля тексту є й невелике зображення хреста з характерною для православ'я нахиленою перекладиною в нижній частині. Справа в тому, що в фінансуванні виготовлення і спорудження хреста братства тверезості 120 років тому разом з греко-католиками брали участь і православні.

Отже, якого б розмаху не набула алкогольна вакханалія в Україні та в інших державах СНД, але морем алкоголю не вдалося загасити іскру тверезості. І не вдасться. Бо в народу є інстинкт самозбереження. В суспільстві завжди були і завжди будуть «білі ворони», які не лише ведуть тверезий спосіб життя, а й знаходять своїх однодумців-тверезників, об'єднуються з ними з метою координації своїх зусиль в справі утвердження тверезого і здорового способу життя. Саме з цією метою ми і створили в липні 1991 року Міжнародну незалежну асоціацію тверезості, котра в лютому 1993 року була зареєстрована Міністерством юстиції України, після чого одержала статус юридичної особи.

В липні 1994 року в Берліні на 63-му Всесвітньому конгресі інтернаціональної організації гуманізму та тверезості (ІОГТ) наша асоціація стала дійсним членом ІОГТ. А голова МНАТ молодий київський вчений Костянтин Красовський обраний членом Міжнародного правління ІОГТ.

У вересні 1994 року рада МНАТ підготувала конкретні пропозиції по вдосконаленню законодавства з питань алкоголю та інших наркотиків і подала їх Голові Верховної Ради України Олександру Морозу.

Нині, як і будь-коли, я можу повторити свої слова із статті в «Закарпатській правді» від 25 травня 1989 року: «Ми довго, нескінченно можемо дискутувати про шкідливість чи нешкідливість помірного виноспоживання. Однак ніхто не доведе шкідливості повної тверезості!».

Микола ПАРАНИЧ,
секретар Іршавської районної комісії в справах неповнолітніх,
член Міжнародної незалежної асоціації тверезості.

22 вересня 1994 р.

Опубліковано у газеті «Закарпатська правда» (Ужгород),
№75 (14971), с 4, 18 жовтня 1994 р.

Опубліковано: 1994 р.

Можливо, Вас також зацікавить:

4–05 березня 2021, Київ: Алкоголь і тверезість: минуле та сучасність

11–19 липня 2020: Щорічний всеукраїнський з'їзд тверезницького руху

17 січня 2020, , Черкаська область: Тверезість заради життя в Драбові

15 січня 2020, , Черкаська область: Уроки тверезості в Драбівському районі

17 грудня 2019, , Черкаська область: Урок тверезості в селі Подільське Черкаської області