Офіційний сайт руху

Ми вимираємо. Вимираємо? Ми?

Часом доводиться читати, як звертаються до некурящих читачів автори-укладачі деяких брошур та буклетів. Мовляв, не плачте, у вас є права, наприклад, користуватися незадимленою половиною кафе-ресторанів... Вона, правда, здебільшого менш зручна, ніж відведена «для куріння», але все ж таки...

Таке відчуття, що звертаються вони до нас, ніби до якогось вимираючого виду. Принаймні такий підтекст вгадується.

І зовсім забувають пропагандисти тютюнових отруєнь, що вимирають, насправді, курці. До речі, якщо ви тримаєте у руках якісь «антитютюнові» чи «антиалкогольні» посібники — переконайтеся, що вони видані не на гроші виробників отрути. Бо вони вдаються зараз і до таких хитрощів.

Але що б не вигадувала тютюнова індустрія для залучення нових споживачів у свої тенета, не можна весь час дурити всіх. Врешті-решт людська свідомість стане непроникною для закликів до самоотруєння, яким би «модним» та «прикольним» це отруєння не показували в рекламі. Не допоможуть і конкурси, у яких за зібрані пачки від цигарок щасливців винагороджують цінними (у шкільні роки сто гривень — цінність!) призами. До речі, як зізнавалися самі «лауреати», вони не такі дурні, щоб все це курити. Просто зібрали порожні пачки у своїх менш кмітливих знайомих чи батьків.

А що стосується чисельності курців і некурців... Знаєте, що б не казали там про вигаданість теорії «золотого мільярду», вона давно вже втілюється у життя. Тільки відбір робиться не за расовою чи національною ознакою, а більш простим чином. За наявністю здорового глузду.

Якщо у людини вистачить розуму залишатися тверезим серед українського алкогольно-тютюнового божевілля, вона виживе, виживуть її виховані у тверезості діти. Ну а тих, хто «культурно» курить чи випиває — чекає закон трьох поколінь (Август Форель): самі вони ще більш-менш безтурботно доживуть свої дні у легкому наркотичному тумані, діти зіп'ються, а онуки — взагалі неспроможні будуть дати потомство.

Ось і звільнятиметься місце під сонцем для тверезих людей. Тобто для нас з вами. Ви ж, шановний читачу, не палите? На свята символічні дози алкогольної отрути не вживаєте?

Я теж!

Герман Проскурівський, 2011 р.

Опубліковано: 2011 р.