Недавно на одній із автобусних зупинок підходить до мене досить така інтелігентна жінка і, знаючи, що мене хвилюють питання тверезості в сім'ї і суспільстві, і що не один раз я торкалася цих питань у місцевих ЗМІ, дуже чемно запитує: «Скажіть, будь ласка, чи проявляється, а якщо так — то в чому, цілеспрямована політика держави на формування навичок тверезого способу життя школярів?»
Найперше, що я відчула — це радість від запитання: небайдужа, думаюча жінка. Відповісти одним словом «так» або «ні» не виходить, реченням — також — дуже вже серйозне питання. Та й автобус під'їжджав до зупинки. Пообіцяла їй відповісти на сторінках газети «Вісті громади», яку вона передплачує.
Отож в один із вихідних взялася за відповідь. Підняла законодавство, озброїлася статистичними даними, наявними у тверезницькій літературі, матеріалами науково-практичної конференції «Формування тверезого способу життя в сім'ї та суспільстві», яка щорічно відбувається в Україні, і вималювалася така картина.
Формування тверезого сьогодення особливо актуально в наш катастрофічний час, бо, за даними ВООЗ, Україна займає перше місце у світі за рівнем вживання алкоголю дітьми; у 2–3 рази перевищує показник, за яким починається вимирання нації, етносу.
Україна знаходиться в десятці держав, у яких громадяни найбільше споживають алкоголь. Свідомість української молоді постійно знаходиться під безпосереднім впливом прямої і прихованої реклами (згідно з результатами опитування 70% осіб бачать рекламу алкоголю на телебаченні, решта 30% — на бігбордах, в журналах, газетах, на транспорті). Реклама алкоголю на телебаченні при залученні публічних людей провокує вживання алкоголю молоддю. Від молоді приховується той факт, що речовини, які використовуються для виготовлення спиртних виробів, є токсичними.
За даними міністерства охорони здоров'я, 40% сучасних підлітків вживають спиртні вироби не рідше одного разу на тиждень, 48,7% дівчат підліткового віку вживають алкогольні вироби, які містять у своєму складі синтетичні речовини. Хлопці, як правило, надають перевагу пиву, яке, до речі, лишень з 1 липня 2015 року законодавством України віднесено до спиртних виробів (раніше — до категорії харчових продуктів).
Але ж доведено, що хронічний алкоголізм розвивається у 3–4 рази швидше від споживання пива, ніж від міцних алкогольних виробів! Насторожує факт: за роки незалежності чисельність молоді (осіб віком 14–35 років) знизилася майже на 3,6 млн осіб — з 16,2 млн до 12,6 млн).
У Верховній раді України знаходиться на розгляді законопроект щодо збільшення втричі акцизного збору на пиво і слабоалкогольні вироби, що на думку політиків призведе до зменшення поширеності вживання цих виробів підлітками у зв'язку з їхньою неспроможністю придбати ці вироби. Безумовно, це буде сприяти певною мірою наповненню бюджету держави, але це не вирішить проблему поширення вживання алкогольних виробів дітьми. Є закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», але при визначені термінів «спирт етиловий та спирт етиловий питний» не згадується про наркотичність та шкоду даної речовини. А в медичній енциклопедії зазначено, що на організм людини етиловий спирт чинить наркотичну і токсичну дію, викликавши спочатку збудження, а потім пригніченість центральної нервової системи. «Цікаве» також і розпорядження Кабінету Міністрів від 28.08.2013 року №735, де поруч із терміном «наркотики» вживаються терміни «алкоголь» і «тютюн». А вони ж бо теж наркотики!
Ну що тут скажеш... Висновки напрошуються такі.
Цілеспрямована антиалкогольна державна політика відсутня. Держава пов'язана з бізнесом який має за мету збагачення за будь-яку ціну.
Як чула в одному із виступів під час конференції, бізнесмени переважно не цікавляться нічим, крім відстоювання власних вигод. Вони не тільки не дбають про суспільні інтереси, не мають патріотичних чи державницьких переконань, але намагаються обійти наявні обмеження на продаж алкоголю і уникнути при цьому будь-якої відповідальності.
Держава мовчазно потурає політиці споювання нації через відсутність відповідальності тих, хто її проводить. Ситуація з поширенням вживання алкоголю замовчується. Відсутні державні програми досліджень процесу споювання населення та його впливу на стан справ у державі.
Законодавство про заборону реклами алкоголю не виконується, тверезницькі рухи та організації не підтримуються. А населення України, особливо молодь, діти, потребують негайного захисту від вживання алкоголю.
Тому терміново необхідно:
- розробити і розповсюджувати правові, соціальні, медичні, освітні та психологічні програми, спрямовані на підтримку тверезого способу життя, і як результат — відновлення здоров'я української нації. Для виконання цих програм вкрай необхідна фінансова підтримка як на державному, так і на місцевому рівнях;
- впроваджувати комплексні заходи щодо відродження тверезих традицій;
- удосконалити законодавство України у сфері вживання, виробництва, реалізації алкогольних виробів;
- припинити будь-яку рекламу в засобах місцевої інформації, яка провокує вживання спиртного;
- не допускати розпиття алкоголю у громадських місцях;
- застосовувати наявні правові норми щодо заборони продажу алкогольних виробів неповнолітнім.
Та найголовніше — необхідно кожному з нас усвідомити, що неможливо збудувати вільну, незалежну країну на зруйнованих долях чи дитячих сльозах. З себе потрібно починати, зі своєї сім'ї, зі своєї родини. Бо людина приходить у цей світ в родині і в ній зростає, бере з неї і все найкраще, і все найгірше. Тверезість, мир та душевний спокій, життя із Богом — ось що є найважливішою складовою щасливого життя сім'ї, запорукою гармонійного розвитку особистості.
Насамкінець хочу нагадати: так, у нас існують реабілітаційні центри для алкозалежних та співзалежних. Але дітям там не надають допомогу, їхні проблеми залишаються поза увагою. А саме діти, як найменш захищені, її потребують. Хочеться криком кричати: «Глянь, державо, на своє майбутнє!»
Опубліковано: 20 жовтня 2017 р.