Віталій Мосійчук:
Мені приємно зустрітись з однодумцями. Тут дуже гарна природа: ліс, річка, чисте повітря. Люблю плавати у річці. Мені подобається також фізична праця: носити воду, рубати дрова і т. п.
Катерина Ладович:
Мене сюди тягне. Це ніби якийсь мій обов'язок. Після з'їзду моя твереза позиція стає твердішою. Тоді я починаю активніше пояснювати своєму оточенню правильність мого вибору.
Олег Юхимець:
З'їзд «ТУ» особисто для мене — це можливість пограти на баяні, поспівати в колі тверезих, веселих людей. А також я ще більше стверджуюсь у своїй позиції тверезості. Хочу бути добрим прикладом своїм дітям.
Олександр Почекета:
Для мене це — гарний відпочинок на свіжому повітрі, можливість зустрітися з соратниками та запланувати нашу подальшу роботу для змін у суспільстві у плані тверезості.
Людмила Ніколюк:
Спілкування з природою, з творчими людьми під час цих з'їздів заряджає мене енергією на цілий рік.
Ніна Юзюк:
Ці з'їзди — це реальне втілення нашої мрії про тверезу Україну. Коли тут живеш, нікому не потрібно доводити, що тверезість — це правильно, нормально. Пам'ятаю, як після першого з'їзду (тижня життя в тверезому оточенні, майже без телефонного зв'язку) я знову побачила людей із пляшками, що курять та матюкаються. Тоді у мене з'явилося відчуття, що це дикі люди.
Ще ніколи раніше я не бачила стільки хороших людей на одному квадратному метрі. Тут особлива «аура», її несеш у душі цілий рік і хочеш сюди повертатися знову і знову.
Валентина Юзюк:
Для мене це — релаксація, можливість деякий час вести природний спосіб життя (найближче до природи). Приємно відчувати себе частинкою цілого — тверезого суспільства.
Ольга Юзюк:
Тут особлива атмосфера. Я вже не можу уявити літо без цього з'їзду.
Юрій Оробець:
Тільки я покидаю з'їзд «ТУ», одразу думаю про наступний. Це нагода хоч раз на рік побувати в тверезому товаристві. Люди збираються з різних куточків України, часто сім'ями, інколи цілими родинами. Є стабільний кістяк. Цікаво спостерігати, як через роки здорового тверезого життя вони стають все кращі і кращі. Тут вони розкриваються. Я гордий тим, що доклав до цього якусь частинку своєї енергії, дав знання. Для мене важливо, що тут я даю інформацію тим, хто хоче її почути.
Вже восьмий рік підряд мене заряджає ця чудова природа: дубовий та сосновий ліс, річка Південний Буг, чисте повітря та щирі, відкриті люди.
Таїсія Караван:
З'їзд «ТУ» — це пізнання чогось нового, зустріч з друзями та нові цікаві знайомства. Тут я відчуваю комфорт. Приємно відпочивати разом всією сім'єю.
Микола Караван:
Я відчуваю себе частиною цієї тверезої спільноти. Я потрібен цим людям, а вони потрібні мені, адже всі ми стали рідними. Після такого активного відпочинку та спілкування ясно бачиш правильність обраного тверезого шляху та необхідність нашої діяльності.
Анастасія Караван:
Мені подобається відпочивати з тверезими, розумними, веселими людьми.
Зіновій Станішевський:
Коли я сюди приїжджаю, відчуваю себе як у рідній сім'ї. Після такого спілкування розумієш, що наша діяльність актуальна і дуже важлива для України. Як батарейка, я заряджаюся тут природою, позитивними враженнями, любов'ю між людьми. Отримую також якусь нову інформацію. Думаю, що було б добре проводити такі зустрічі частіше, ніж раз на рік.
Артем Ступаков:
Тут відпочиваєш від рутини і суєти, від «політшлаку», спілкуєшся з цікавими людьми. Приводиш свої думки в порядок і заряджаєшся енергією. Це дає імпульс для подальшого розвитку себе і свого оточення.
Олена Нікітенко:
Я приїжджаю сюди за щастям! Тиждень з'їзду для мене — це 7 днів щастя. Люди, з якими я тут спілкуюся та відпочиваю, є чудовим прикладом для моїх дітей. Вони розуміють мене, а я їх. Я це дуже ціную. Знання з психології, собріології, які ми тут здобуваємо, а також заняття спортом допомагають мені потім у повсякденному житті.
Микита Нікітенко:
Це самий крутий табір! Тут нічого не забороняється і нічого не нав'язується. Хочеш — спи, хочеш — бігай, хочеш — купайся в річці.
Олексій Іскендеров:
Моя мрія — здорове тверезе суспільство. Тут, на з'їзді, я бачу зразок такого суспільства.
Дуже приємно спілкуватися з однодумцями, відпочивати з родиною на природі. Мої діти можуть не тільки відпочивати, а й бачити, як можна це робити тверезо у великих компаніях та отримувати від цього велике задоволення.
Павло Коваль:
Я спілкуюся тут з людьми, які свідомо живуть тверезо. Відволікаюся від повсякденних проблем і турбот. Ціную відпочинок в умовах, де ніхто не вживає алкоголь, тютюн.
Віктор Долецький:
Мене приводить сюди бажання поспілкуватись з соратниками, відпочити від цивілізації (інтернету, телефону). З'їзд «ТУ» — це заготівля енергії на цілий рік.
Роксолана Лупан:
Першого разу, коли я сюди приїхала, мені дуже сподобались люди. Вони чисті, виховані, свідомі. А ще — веселі та згуртовані. Всі співають, проводять цікаві заходи. Тому наступного разу я вже їхала, щоб усіх побачити — скучила за всіма.
Марія Караван:
Радість спілкування, активний відпочинок, обмін досвідом по вирішенню проблем утвердження тверезості у суспільстві. Крім того, важливим для мене є те, що я маю нагоду вже вдруге розповісти про результати літературного конкурсу «Ми за тверезе життя», в якому беруть участь і діти, і дорослі. Вони щиро переймаються цією проблемою. Ці твори дивують та надихають.
Роман Мицик:
Я прагну вести здоровий спосіб життя, займаюся спортом. А з'їзди «ТУ» допомагають у цьому. Хочу навчитися закликати інших людей до заняття спортом та тверезого способу життя. Тому я знову тут.
Олександр Гуцало:
— Олександре, ви вперше були на з'їзді весь період, а чи плануєте приїхати наступного року?
Обов'язково приїду! Для мене просто відкриттям стало те, що тверезість спонукає до духовного розвитку. Я просто не очікував побачити тут таку велику кількість людей, які духовно розвиваються. Матеріальне вже ставиться на другорядне місце.
За цих кілька днів так зближуєшся з людьми, що вони стають твоїми друзями. Мабуть, всі природні стихії, які тут присутні, спонукають до цього. Свідомість та душа людини в таких умовах очищується, тому кожен стає більш справжнім, реальним, не викривленим різними упередженнями.
Запитую Валентину Ладович — організатора з'їзду:
— Навіщо вам все це потрібно, адже організація такого масового заходу потребує стільки зусиль, турботи, часу?
Якщо не ми, то хто? Думаю, у нас тут ідеальне місце для такого зібрання, а ми з Ігорем тут найближче.
А по-друге, я завжди дуже чекаю зустрічі з усіма. Це така радість. Вона гріє душу.
Дуже приємно було почути думку кожного багаторазового учасника з'їзду «Тверезої України». Адже, в більшості, вони говорили те, що я сама думала і відчувала протягом цих десяти років. Коли поспішала на ці зустрічі, а потім цілий рік згадувала, переглядаючи фото, та з нетерпінням чекала на них знову. Бачення деяких людей просто вражали, як от вислів Микитки Нікітенка.
Але за цей період мого життя непомітно подорослішали мої діти: доньці Руслані на першому з'їзді було 9, тепер — 19, синові Богдану — 6, тепер — 16. Вони з нами кожного разу чекали, жили спогадами про цей чудовий відпочинок і про всіх, з ким познайомились. Вони виросли свідомими тверезниками завдяки з'їздам «ТУ» та кожному з вас, мої дорогі друзі. Адже кожна людина — це цілий світ. Тим паче людина, що свідомо обрала здорове тверезе життя. Це — цілий всесвіт, він постійно розвивається і його постійно хочеться пізнавати.
— Добре все-таки, що ми поїхали на з'їзд? — звернулася я до Богдана, коли ми повернулись додому. Адже завжди важко вирватись з повсякденних турбот.
— А що, мамо, хіба ми могли б не поїхати?
І цим все сказано.
