Конференція з собріології у Севастополі

Доповідь «Рух тверезості в Україні у 1991-2012 роках»

Стасів Я.В.,

магістр (здобувач кафедри історичного краєзнавства ЛНУ ім. І. Франка), викладач історії Львівського вищого професійного художнього училища

Після розпаду СРСР у новопосталій Україні відбулися глибокі культурні, політико-економічні та соціальні зміни. Важке економічне становище стало одною з причин демографічної кризи, яка триває донині: у 1990 р. в Україні проживало 51,838 млн. осіб, а в 2011 р. — 45,778 млн. [12, с. 336-340]. За роки незалежності населення нашої держави скоротилося більш як на шість мільйонів осіб, з яких від причин пов'язаних із вживанням алкоголю від трьох до чотирьох мільйонів людей [16]. Через дефіцит державних коштів припинили своє існування більшість культурно просвітніх, спортивних, парамілітарних та політичних організацій. Для більшої частини суспільства втратила актуальність ідея тверезості, яку пропагувало Всесоюзне добровільне товариство боротьби за тверезість (далі — ВДТБТ)^*. Тому на початку 1990-х рр. справу поширення тверезості у нових реаліях продовжили деякі колишні члени ВДТБТ, а також ентузіасти та патріоти своєї батьківщини.

^* ВДТБТ було засноване з початком антиалкогольної кампанії 1985 р. Друкованим органом Товариства був журнал «Трезвость и культура», який в 1991-1996 рр. видавався під назвою «Счастье».

Аналіз джерел та літератури. Рух тверезості в Україні у зазначений період науково не досліджений. Базою джерел роботи є інформація з сайту всеукраїнського громадського руху «Твереза Україна» [20]. При аналізі співпраці України з іншими країнами у сфері тверезницької роботи автор послуговувався Інтернет ресурсами Міжнародної Академії Тверезості (далі — МАТр) [18], Міжнародної Незалежної Асоціації Тверезості (далі — МНАТ) [19] та інших організацій. Стаття доповнюється вітчизняними академічними [7-8; 11] та соціологічними дослідженнями [10], в яких окреслено масштаби наркотичної ситуації в Україні. Статистика демографічної ситуації подана згідно дослідження Держкомстату України [12]. У роботі також використані матеріали періодичних видань деяких громадських організацій та праці діячів руху тверезості [4-5; 9; 13]. Новизна статті полягає в тому, що вперше в історіографії зроблено спробу охарактеризувати тверезницький рух у сучасній Україні.

Мета. Автор ставить за мету подати періодизацію, окреслити основні тенденції та вузлові проблеми руху тверезості в Україні у 1991-2012 роках.

Виклад основного матеріалу. На поч. 1990-х рр. одним із перших пропаганду культури тверезості та здоров'я в м. Іршава (Закарпатська обл.) продовжив історик, педагог та публіцист М.К. Паранич. У 1988-1990 рр. він входив до редакційної ради журналу «Трезвость и культура», а в 1992 р. став співзасновником Іршавської районної асоціації «Тверезість» [9]. Також, у 1991 р. М. Паранич був співзасновником МНАТ (голова В.М. Ловчев, Татарстан, Російська Федерація), а з 2004 р. є заступником голови МНАТ. Свої тверезницькі погляди та інші матеріали М. Паранич публікував на сторінках газет «Нове життя», «Закарпатська правда», «Знамя трезвости» та інших часописів [20]. Із його заміток дізнаємося, що восени 1993 р. у Києві за підтримки Президента Л.М. Кравчука відбулася благодійна акція — міжнародний рок концерт «Музиканти України проти наркоманії та алкоголізму» [9, 1].

Практичними кроками М. Паранича у поширенні тверезості була постійна копітка праця на посаді секретаря Іршавської районної ради у справах неповнолітніх. Також він прочитав десятки лекцій про здоровий спосіб життя для школярів, учнів ПТНЗ та студентів; активно працював як публіцист. 11-15 жовтня 1994 р. у Києві відбулася міжнародна конференція «Проблеми алкоголю та інших наркотиків у період соціально економічних перетворень», на якій М. Паранич виступив із доповіддю «Дії на місцевому рівні». У 2008 р. він відійшов від активної тверезницької роботи, і на сьогоднішній день надає постійну інформаційну підтримку молодим активістам руху в Україні.

У 1991 р. у Львові художник О. Василюк заснував братство тверезості «Відсіч» (діє до нині). Він провів декілька акцій за тверезість життя, з метою привернення уваги громадськості до проблеми масового вживання алкоголю [6, 95]. Ще одну спробу організувати рух за тверезий спосіб життя у Львові та області в середині 1990-х рр. здійснив публіцист та прозаїк Ю. Кирик. У 1999 р. він ініціював відновлення протиалкогольного товариства «Відродження» (діяло у Польщі до 1939 р.), що було підтримано греко-католицьким кардиналом Л. Гузаром. Але через суб'єктивні обставини, ця ідея так і не була реалізована. Упродовж 1990-х рр. і дотепер Ю. Кирик [2,3] проводить індивідуальні заняття позбавлення від алкогольної залежності, сприяє духовній та фізичній реабілітації людей. Вагома заслуга в поширенні здорового способу життя належить львівському медику Ю.М. Панишко. У 2001 р. він заснував, і на даний час є головним редактором наукового збірника «Феномен людини. Здоровий спосіб життя», де нерідко публікуються наукові праці про тверезість та звільнення від шкідливих звичок.

Значний внесок у розвиток руху тверезості в Україні зробила киянка А.Ф. Миролюбова (1918-1999). З 1980 р. вона очолювала київський клуб «Аметист», який об'єднував декілька тверезницьких організацій столиці. Стараннями А. Миролюбової 11 травня 1993 р. у Києві відбулася міжнародна конференція за участю десятків країн світу, присвячена проблемам формування здорового способу життя в суспільстві [1, 3]. Більша частина життя А. Миролюбової була приурочена громадській діяльності. Значення та внесок цієї людини у рух за тверезий спосіб життя в Україні може бути темою спеціального дослідження.

Визначальну роль у становленні тверезницького руху в Україні відіграв гуманіст, собріолог і педагог Ф.М. Калінчук (1954-2012) професор МАТр, член МНАТ і громадського руху «Твереза Україна». Його кар'єра як активного пропагандиста культури тверезості та здоров'я почалася в 1984 р. після ознайомлення з лекціями Ф.Г. Углова та В.Г. Жданова. З початком антиалкогольної кампанії в СРСР Ф. Калінчук вступив до ВДТБТ, а з 1990 р., залишивши роботу в школі, зайнявся виключно тверезницькою діяльністю. Він проводив курси позбавлення від залежностей (за методом радянського вченого Г.А. Шичко) у м. Ладижин, Вінниця, Київ та інших. У листопаді 2008 р. він прочитав п'ятиденний курс собріології в м. Рівне, 12-16 січня 2009 р. — у м. Славута (Хмельницька обл.), пізніше у Львові, Черкасах та інших містах України. За час своєї діяльності Ф. Калінчук підготував покоління (більше 20) викладачів за згаданою методикою. У 1990-х 2011 рр. він провів сотні лекцій у багатьох вузах — Львівському, Київському, Острозькому, Житомирському університетах, а також у десятках шкіл і технікумів. Ф. Калінчук часто бував гостем теле- та радіопередач, зокрема у жовтні 2010 р. дав інтерв'ю щодо профілактики шкідливих звичок серед дітей та молоді на радіо «Ера ФМ» [20].

Найбільшим досягненням Ф. Калінчука було позбавлення сотень людей та цілих сімей від шкідливих звичок як в Україні, так і за її межами. Йому належить спільна ініціатива створення громадського руху «Твереза Україна» та сайту www.tvereza.info. Ф. Калінчук є автором декількох книг про формування культури тверезості в сім'ї та суспільстві, а також програми навчання тверезому способу життя для учнівської та студентської молоді [4-5]. Його роль та внесок у розвиток руху тверезості в Україні є темою окремого дослідження, і полягає в тому, що ця людина визначила наукові та організаційні засади руху на сучасному етапі.

Незважаючи на алкоголізацію, упродовж останніх семи років в Україні формується спільнота тверезників. Починаючи з 2005 р. щороку відбуваються Всеукраїнські тверезницькі з'їзди у вінницькій (м. Ладижин) та київській областях. На VII З'їзді 14-22 липня 2012 р. у м. Біла Церква відбулася перша науково практична конференція «Формування тверезого способу життя в сім'ї та суспільстві» (організатори О. Почекета та С. Козуля, А. Гончар та інші). Праці учасників з'їзду опубліковані в однойменному науковому збірнику [13].

Зусиллями згадуваного нами Ф. Калінчука та багатьох інших пропагандистів культури здоров'я, сучасний рух тверезості набуває організованого характеру. 20 квітня 2007 р. на перших установчих зборах відбулося його оформлення у всеукраїнську громадську організацію «Твереза Україна» (голова Секретаріату — О. Почекета), а також прийнято програму роботи на найближчі роки. Згідно останніх даних нараховується не менше 500 постійних членів. Восени 2007 р. запрацював Інтернет сайт організації база наукової, науково популярної, публіцистичної інформації про історію тверезості, практику викладання собріології та багато іншого [20].

Осередки «Тверезої України» діють майже в усіх обласних центрах нашої держави. ГО «Твереза Вінниця» (голова О. Синільник), кіровоградська ГО «Пробудження», «Тверезий Житомир» (П. Коваль), «Тверезий Київ» (І. Гриценко), «Молода Еліта» (А. Гончар, Біла Церква), «Тверезий Крим» — (координатор С. Козуля) та усі решта проводять роботу спрямовану на поширення ідеї тверезості у своїх регіонах. Показовим під цим кутом було проведення Фестивалю здорового способу життя у Запоріжжі (координатор Т. Рибалко), де усі бажаючі могли долучитися до занять спортом та пропаганди тверезості [20].

Від середини 2000-х рр. практичну тверезницьку роботу у вінницькій області проводять учні та послідовники Ф. Калінчука Н. Юхимець (голова ГО «Твереза Козятинщина»), В. Ладович та І. Ладович (у 1998 р. заснували клуб здорової родини «Калина», м. Ладижин), у хмельницькій обл. А. Почекета (голова ГО «Твереза Славутчина»). З 2007 р. активну просвітницьку діяльність у м. Черкаси та області здійснює Ю.Г. Оробець (координатор руху «Твереза Черкащина»). Окрім рідного краю Ю. Оробець є частим гостем соратників у Львові, Івано-Франківську та інших містах. Основна його діяльність проведення лекцій в освітніх закладах, а також групових та індивідуальних курсів позбавлення від шкідливих звичок за методом Г.А. Шичко. Зокрема, у лютому 2012 р. Ю. Оробець провів лекторій у Львівському технікумі транспорту та в Академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. 29 травня він виступав перед студентами Карпатського університету ім. А. Волошина та Ужгородської Української Богословської Академії та багатьох інших навчальних закладах [20].

У м. Київ та області упродовж останніх п'яти років організаційною роботою тут займаються О. Почекета, Ю. Клейнос та інші активісти. З їх ініціативи у столиці відбуваються різноманітні заходи присвячені промоції тверезого способу життя. У практичному напрямку плідно працює учень Ф. Калінчука А. Ступаков. Він проводить заняття позбавлення від шкідливих звичок, читає лекції про культуру здоров'я у школах та вузах. Часто А. Ступаков бере участь у теле- та радіопрограмах присвячених здоровим підходам у вихованні української молоді [20]. З 2008 р. у м. Рівне та області тверезницькою роботою керує колишній депутат Рівненської міської ради в 1998-2010 рр. С. Одарченко. У 2009 р. з його ініціативи була утворена група депутатів представників різних фракцій, для надання ініціативам у сфері формування тверезого та здорового способу життя урядової підтримки. Практичним результатом спільних зусиль групи, було подання проекту внесення змін до українського законодавства. Після прийняття змін у 2010 р., розпивання пива у громадських місцях кваліфікується як адміністративне правопорушення [17]. Ще одним досягненням депутатської групи С. Одарченка, було ухвалення Рівненською міською радою положення про заборону реклами алкоголю під час свят та інших масових заходів у місті.

Важливою подією для України були два візити (31 жовтня 2009 р. до Дніпропетровська, і 23-26 лютого 2012 р. до Києва та Славути) всесвітньо відомого діяча руху тверезості В.Г. Жданова (Російська Федерація). У численних інтерв'ю В. Жданов ділився цінним досвідом тверезницької роботи у себе на батьківщині. Останнім досягненням російських активістів руху тверезості на той час, були протиалкогольні ролики «Береги себя» та два кінофільми «День рождения» і «Давайте выпьем» соціального проекту «Общее дело». Їх демонстрація на російському телебаченні, підкріплена активною роботою тверезницьких організацій, вплинули на скорочення рівня вживання алкоголю в Росії більш як на 10% [20].

Ідеологію тверезого способу життя в Україні активно підтримують різноманітні громадські організації. Серед них «Здорова столиця», «За вільну від тютюнового диму Україну», «Автономний опір», «Молодіжний націоналістичний конгрес», «Пласт», релігійні — «Українська молодь Христові», Міжєпархіальна підкомісія «За тверезість життя» та інші. У цьому контексті варто відзначити плідну діяльність ВГО «Батьківського комітету України», яка пропагує виховання українських дітей у традиційній системі цінностей.

Духовний напрямок руху в Україні репрезентований церковними братствами тверезості. В 1998 р. у Львові, з ініціативи о. С. Гриньківа, братство тверезості було засноване при греко-католицькій Церкві Благовіщеня Богородиці [6, с. 97]. Одне із православних братств діє в м. Ясинувате (Донецька обл.), яке очолює о. Віталій (Бакун). 22 листопада 2009 р., із благословення митрополита Луцького та Волинського Нифонта, було засноване волинське православне братство тверезості ім. св. праведного Іоанна Кронштадтського в м. Луцьк. 2010 р. засноване Свято-Троїцьке православне братство тверезості і трезвіння при Шепетівській єпархії (Хмельницька обл.), яке очолює о. М. Романюк. Ще одне братство засноване 31 травня 2012 р. при Галицькій єпархії УПЦ під назвою «Тверезіння» (очолив єпископ Августин) [20]. Декілька церковних братств діють також у Тернопільській (м. Копичинці), Хмельницькій, Дніпропетровській та інших областях.

Помітних успіхів український рух тверезості досягнув у сфері міжнародної співпраці. За останнє десятиліття, наші активісти перейняли великий досвід світової тверезницької практики на міжнародних конференціях у м. Севастополь, які проводить МАТр (президент проф. О.М. Маюров, Нижній Новгород, Російська Федерація). Конференції присвячуються проблемам медицини, собріології, психології, ювенології, алкології та інших наук про життя та здоров'я людини. Обмін досвідом відбувається на практичних заняттях за авторськими методиками, на семінарах та круглих столах. Інформація про конференції регулярно публікується в журналах «Культура здоровой жизни», «Трезвость и культура», «Трезвое слово», в газетах «Соратник», «Оптималист», «Трезвый мир» та багатьох інших часописах [18]. На міжнародному рівні Україну представляв проф. Ф.М. Калінчук, на даний час Н.П. Бурмака, В.В. Кодаченко, В.А. Босов та інші громадські діячі. Проведення заходів такого масштабу засвідчує високий науковий та організаційний потенціал українських науковців. Перспектива подальшої роботи в цьому напрямку дозволить застосувати новітні практики витверезіння та оздоровлення суспільства в Україні.

Незважаючи на помітні успіхи організацій та окремих активістів, ідея тверезості в Україні не отримує належної урядової підтримки як на місцевому, так і на національному рівнях. Причиною цього є потужний алкогольний лобізм у вищих ешелонах влади. У деяких програмах^*, академічних дослідженнях [7; 11; 14; 15] та соціологічних опитуваннях [10] констатуються факти та цифри щодо наркотичної (в тому числі алкогольної та тютюнової) ситуації в Україні, фактологічного, але не практичного характеру^**. До того ж відсутність комплексних програм та достатньої кількості професійних кадрів, ускладнюють вирішення проблем, що є результатом вживання алкоголю та інших наркотиків в Україні. Починаючи з 1995 р. в Україні було прийнято ряд законодавчих актів щодо обмеження торгівлі алкогольними речовинами та тютюном^***. Останнє важливе досягнення на шляху покращення здоров'я українських громадян ухвалення в липні 2012 р. закону про повну заборону куріння в громадських місцях, у тому числі закладах громадського харчування. Закон набирає чинності з 16 грудня 2012 р. [17].

^* До прикладу, Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки затверджена постановою Кабінету Міністрів 28 січня 2009 р.

^** У жодному законодавчому чи програмному документі, або академічному дослідженні жодного разу не вжито слово «тверезість». Або взяти до уваги працю «Рівень і тенденції поширення тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України» (Центр соціологічних досліджень ім. О. Яременка). Із самої назви випливає, що автори дослідження не вважають алкоголь та тютюн наркотиками. Хоча ВООЗ визнала їх наркотичними речовинами ще в 1975 р.

^*** Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (1995 р.); Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» (2005 р.) [17].

Висновки. Упродовж останнього двадцятиліття в Україні відбувається становлення руху тверезості. Умовно його можна розділити на два етапи: перший 1991 р. — середина 2000-х рр. характеризується спробами окремих ентузіастів (М. Паранич, А. Миролюбова, Ф. Калінчук та інших) налагодити та продовжити роботу деяких колишніх радянських тверезницьких клубів у нових політико економічних обставинах. На другому етапі (від середини 2000-х рр. і до сьогодні) відбулося організаційне оформлення руху у всеукраїнське громадське об'єднання «Твереза Україна». Духовні аспекти тверезого способу життя сповідують церковні братства в м. Ясинувате, Шепетівка, Луцьк, Копичинці, Львів та інших містах. Серед громадських організацій, які підтримують та пропагують ідею тверезості «Пласт», «Здорова столиця», Молодіжний націоналістичний конгрес» та інші.

Важливим для України є обмін досвідом зі світовою тверезницькою спільнотою в рамках міжнародних конференцій (1993 р. та 1994 р., Київ), присвячених проблемам собріології та інших наук про здоров'я людини. Починаючи з 2000 р. такі інтернаціональні наукові з'їзди організовує Міжнародна Академія Тверезості у м. Севастополь. На сьогоднішній день в Україні відсутні цільові програми щодо введення культури тверезості та здорового способу життя як на місцевому, так і на національному рівнях. З огляду на це, пріоритетним напрямком державної соціальної політики є урядова підтримка руху тверезості, створення комплексних стратегій у сфері оздоровлення суспільства та підготовка кадрів для їх реалізації.

Рекомендації XXII Міжнародної конференції-семінару з собріології, профілактики, соціальної педагогіки та алкології у Севастополі «Твереза, здорова, щаслива родина»

(20-30 вересня 2013 року)

На території СНД і Балтії склалася катастрофічна ситуація зі споживанням тютюну, алкоголю та інших наркотиків. Особливо небезпечна ситуація в Молдові, Росії, Литві, Україні та Білорусії. Ці країни займають далеко не останні місця за абсолютною убутку населення; по захворюваннях психіки; за кількістю самогубств серед дітей та підлітків; за кількістю покинутих батьками дітей; за кількістю абортів і по материнській смертності на душу населення; за кількістю розлучень і народжених поза шлюбом дітей на душу населення, за споживанням спирту та спиртовмісних виробів на душу населення, за кількістю померлих від алкоголю, тютюну та інших наркотиків, за споживанням тютюну на душу населення; за кількістю курців дітей та темпами приросту числа курців; по смертності від захворювань серцево-судинної системи; за кількістю ДТП на душу населення, за кількістю авіакатастроф і т.д.

За 2012 рік на російських дорогах загинуло майже 28 тисяч осіб, ще 260 тисяч отримали каліцтва. Число аварій і їх жертв невпинно зростає, а програма по поліпшенню ситуації на дорогах провалилася. У кожному десятому ДТП постраждав неповнолітній — з участю громадян у віці до 18 років сталося 20 879 аварії (зростання на 3,1%). В результаті 940 дітей і підлітків загинули (зниження на 0,4 відсотка), 22 016 отримали поранення (зростання на 3,6 відсотка). За оцінками експертів, в Росії із-за споживання алкоголю з 100 молодих людей тільки 40 доживуть до пенсійного віку. Росія вийшла на перше місце в світі за поширеністю куріння; число споживачів тютюну — легального наркотику, перевищує 50 мільйонів — більше третини населення Росії. У Росії щорічно виробляється близько 400 мільярдів штук сигарет вартістю 13 мільярдів доларів США. На просування тютюнової отрути витрачається більше 1 мільярда доларів США в рік. Після сплати нікчемних акцизів, прибуток вивозиться за кордон, збиток не відшкодовується. Основні країни-отримувачі астрономічного розміру тютюнових фінансових потоків з Росії — Японія, США, Сполучене Королівство, Південна Корея. Зараз в Росії збиток від алкоголю становить 1,7 трлн. руб. (дані ОП РФ, 2009 р.) — у 20 разів більше акцизів; від тютюну 1,2 трлн. руб. (МОЗ, 2012 р.) — в 10 разів більше акцизів. А головне: кожен рік від споживання тютюнових виробів передчасно помирає 400 тисяч росіян, а від споживання алкоголю — 800 тисяч жителів Росії.

Не краще становище і в інших країнах. Так, у світі 75 відсотків дитячих смертей пов'язані з вживанням алкоголю або інших наркотиків з боку батьків. В Європейському Союзі 9 мільйонів дітей і молодих людей ростуть у сім'ях з залежними від алкоголю батьками. У США лише в минулому році близько 40 відсотків підлітків не говорили з батьками про небезпеку психотропних речовин. Третина всього населення Європи безплідна. Майже 40 відсотків європейців має психіатричні діагнози, сидять на антидепресантах, тобто фактично не здорові.

Можна сказати, що темні сили оголосили народам планети тотальну тютюново-алкогольно-наркотичну війну до повного їх знищення тютюном, алкоголем та іншими наркотиками. Вже кілька десятиліть в Росії перевищено катастрофічний, на думку ВООЗ, 8-літровий межа душового споживання спирту, коли настає необоротне руйнування генофонду нації. Іншими словами, настали воєнні часи і відступати далі нікуди.

В країнах СНД та Євросоюзі практично немає держав, у яких якесь конкретне міністерство або відомство займалося б виключно питаннями сім'ї та дітей. Цією темою займаються всі відомства потроху, і ніхто не бере на себе повну відповідальність за такої нагальної проблеми, як сім'я і діти. Давно перезріла необхідність створення в рамках роботи наших урядів окремих Міністерств у справах сім'ї та дитинства.

Учасники ХХІІ Міжнародної конференції-семінару, обмінявшись думками з теми: «Твереза, здорова, щаслива родина», виробили ряд конкретних рекомендацій.

1. Рекомендувати урядам наших країн відродити федеральні, загальнореспубліканські, регіональні і муніципальні університети тверезницьких знань для батьків.
2. Рекомендувати урядам країн-учасниць Міжнародної конференції в Севастополі, в рамках своїх держав створити міністерства або державні комітети з сімейної політики та дитинству, у діяльність яких закласти системне тверезницьке виховання в сім'ї.
3. Керівництва та депутатського корпусу наших країн визнати хибною політику насильницького та безпідставного поділу дітей та біологічних батьків. Міністерствам охорони здоров'я наших країн, для позбавлення від алкогольної, тютюнової та інших наркотичних залежностей серед батьків, повсюдно застосовувати ефективний психолого-педагогічний метод Г.А. Шичка.
4. Поділяємо рішення ООН про оголошення кожного 25 числа кожного місяця Днем боротьби проти алкогольного насильства в сім'ї. Звертаємось до урядів наших країн офіційно підтримати це рішення ООН.
5. Вищого керівництва наших країн невідкладно розробити Програму боротьби за тверезість, видати Закони та здійснити комплекс необхідних організаційних заходів по підготовці до повної заборони виробництва і збуту всіх видів алкогольних виробів — з абсолютним винятком всяких лазівок, потенційно можливих для злочинного обходу такої заборони.
6. У законодавчому порядку — за законами військового часу! — мобілізувати всі засоби масової інформації, незалежно від їх належності, на всенародну боротьбу за організацію тверезого, здорового способу життя як єдиного шляху спасіння народів наших країн від алкогольної, тютюнової та іншої наркотичної агресії.
7. Створити в наших країнах Народні Комітети порятунку, в законодавчому порядку наділивши його правом контролю за виконанням Закону про заборону виробництва і збуту алкогольних виробів і прийняття адекватних рішень, обов'язкових для виконання відповідальними особами, оскільки мова йде про вимушену самозахисту народу від знищення.
8. Розгорнути на державному рівні наших країн, з активним залученням депутатського корпусу та добровільних громадських формувань, постійну і системну боротьбу з курінням, на перше місце поставивши вичерпну, наступальну антинікотинову пропаганду і ввівши жорстка заборона на всі види популяризації куріння в електронних ЗМІ.
9. Посилити в наших країнах кримінальне покарання за зберігання, розповсюдження та збут наркотичних засобів (незалежно від кількості) — аж до застосування вищої міри соціального захисту — довічного ув'язнення або смертної кари.
10. Створити в наших країнах масові громадські організації, націлені на боротьбу за оздоровлення і збереження народу шляхом виключення з побутового і робочого (службового) ужитку шкідливих отрут, якими є алкоголь, нікотин та інші згубні наркотичні речовини.
11. Депутатського корпусу наших країн невідкладно видати комплекс законів щодо забезпечення культурно-просвітницьких, освітніх, соціально-економічних умов для послідовної та вичерпної реалізації Програми боротьби з алкоголем і Закону на захист тверезості.
12. Депутатському корпусу наших країн очистити свої парламенти, державні думи та інші законодавчі формування держав від лобістів тютюнової, алкогольної та іншого наркотичного бізнесу, розпустивши при цьому всі експертні та консультаційні ради, де є представники тютюнового та алкогольного виробництва.
13. Запропонувати депутатам наших парламентів, державних дум та іншим законодавчим органам, що володіє правом законодавчої ініціативи, внести до законів своїх країн такі пункти:

    А. «Органи муніципальної влади на території муніципального освіти має право встановлювати додаткові обмеження часу, умов і місць роздрібного продажу алкогольних виробів, у тому числі повну заборону на роздрібний продаж алкоголю».

    Б. В трактуванні етилового спирту виключити з усіх законів і гостів слова, що визначають етиловий спирт як «харчову продукцію».

14. Створити при міністерствах культури наших країн спеціалізовані Ради з дуже авторитетних у суспільстві людей, які переглядали б всі виходять на екран фільми і видаються книги на предмет наявності в них сцен куріння, розпивання спиртного, прийому інших наркотиків, прихованої пропаганди ігроманії, а також сцен насильства і зведення в роль позитивних героїв з числа курців, наркоманів, алкоголіків і т.д.
15. Товариствам «Знання» країн, республік, країв, областей і національних округів систематично і послідовно проводити роботу по тверезницької пропаганді, створивши в своїх організаціях секції та відділи по пропаганді тверезого способу життя.
16. Міністерствам освіти і науки наших країн рекомендувати керівництву ВУЗів і ССУЗів ввести на своїх територіях абсолютний сухий закон. При прийомі на навчання ректоратам і профспілковим комітетам вищих навчальних закладів укладати зі студентами та учнями договору з цього приводу.
17. Законодавчим структурам наших країн негайно ввести повний сухий закон для молоді до 21 року. Надалі, кожні п'ять років, «планку» нормального тверезого способу життя підвищувати для молоді на 2 роки.
18. Наступну XXIII Міжнародну конференцію-семінар провести в Севастополі з 20 по 30 вересня 2014 року по темі: «Історія Світового тверезницького руху».

Подобається? Поділіться з друзями: