Офіційний сайт руху

Кабак з динозаврами

Липень 2010 року

Крим

Зона археологічних пам'яток перетворюється на... кабак з динозаврами.

Серед яскравих та пишних кримських красот є особливі місця, куди приїздиш відпочити душею, з'єднатися з природою, спокійно і без суєти побродити лісом, що шумить листям. Місця, куди приходиш послухати спів птахів, веселе дзюрчання гірської річки, вдихнути аромат духмяних трав.

К таким місцям належить долина Червоних печер. Тут завжди, скільки себе пам'ятаю, була особлива атмосфера — атмосфера спокою та заспокоєння.

долина Червоних печер

Проте, не так давно, хтось порахував, що за задоволення потрібно платити, причому не малу суму, внаслідок чого вхід в долину став платним. Територію обнесено огорожею, а на вході стоїть каса з вивішеним прейскурантом, в якому чітко написано, що тут почому. Отже, тепер простій людині, що не має відповідної суми, вхід до Червоних печер закритий. Відпочивати душею мають право далеко не всі, а тільки ті, хто платить. Вони спеціально для цього приїжджають сюди на машинах, під зав'язку затарених горілкою і різними харчами. Ну а людина, що не має можливості заплатити за вхід і просто хоче відпочити від міської метушні, не має на це права. Та й як тут тепер відпочинеш, коли кругом п'яні крики і музика гримить?

Загалом, виходить, що земля ця тепер не наша, з'явилися у неї нові «хазяї». Ці «хазяї» говорять, мовляв ми тут усе облагородили, сміття прибираємо.

Так, облагородили: проклали містки через річку, поставили на галявинах столики, крамниці, альтанки. Але біда уся в тому, що тепер ці галявинки нагадують придорожній кабак, куди люди приїжджають «випити на природі». Кабак, яких уздовж ялтинської траси і так надлишкова кількість. Я б навіть сказав, вкрай надлишкова.

Що ж стосується сміття, то й тут теж не все так просто. Усе зібране сміття збирається в сміттєві контейнери. Але потім воно не вивозиться на звалище, а спалюється прямо в контейнерах, і під час спалювання над долиною стоїть сильний сморід. А на початку липня цього року тут навіть почали з'являтися динозаври. Не справжні, звичайно, динозаври, а металеві чудиська-макети. Але про все по порядку, тим паче, що з'явилися вони тут на моїх очах.

Ми з друзями на початку липня відпочивали тут з наметами. Прямо перед нашим табором частина території була обгороджена металевим тросом, прикріпленим до уритих в землю стовпчиків. Коли ми поцікавилися у сусідів по табору, для чого тут це обгороджування, вони сказали, що тут збираються влаштовувати виставку макетів динозаврів. І дійсно, наступного дня приїхали вантажівки і автокрани. Вантажівки привезли запчастини майбутніх динозаврів, а автокрани стали їх розвантажувати і монтувати. А тут ще трохи віддалік затіяли святкування Купайла, тільки святкувався він як завжди святкуються «дні міста»: з п'яними криками і голосно волаючою музикою. Так і пройшов у нас день — під рев моторів, брязкіт металу, пісні Вєрки Сердючки та інших «зірок естради».

Ось таким чином місце відпочинку душі перетворилося на кабак з динозаврами. Правда, динозаврів у кінці серпня обіцяють прибрати, мовляв, виставка тимчасова, а ось кабак нікуди не дінеться. На жаль...

Шевелєв Олексій