Люди завжди знаходять виправдання своїм вчинкам, які б абсурдні вони не були. Так, питущі виправдовують своє алкоголевживання, інші — паління і т. д. Але завжди такі знання про користь, наприклад, вина чи пива, базуються на дуже сумнівних джерелах, а не на наукових даних. Такі «приблизні» знання мають, на жаль, більшість людей. Адже правда про легальні наркотики, як то алкоголь, нікотин, у нас ретельно приховується. Всі ми повинні розуміти причину цього замовчування: алкомафія не хоче втратити жодного потенційного клієнта.
На такі ж приблизні дані та сумнівні дослідження про величезну користь червоного вина опиралася колись і я, і моя родина, доки в сім'ї не сталося лихо. Воно не впало із неба, воно виросло поступово. З дуже культурного і помірного вживання так званих «корисних напоїв». Шукаючи шляхи вирішення цієї проблеми, ми відкрили для себе собріологію — науку про тверезість. На жаль, вона не вивчається зараз у школах України, хоча необхідна, зважаючи на ганебне перше місце у світі за дитячим алкоголізмом. А в деяких регіонах Росії її вже введено у шкільну програму. Тому привожу тези видатних вчених -дослідників в області собріології.
І.П. Павлов довів, що навіть при найбільш «помірному» вживанні алкоголю вже через 4 роки з'являється зморщений мозок у 85% випадків. «Институт, ставящий себе целью открыть безвредные дозы алкоголя, по всей справедливости, не имеет права именоваться научным институтом. Институт с такой задачей представлял бы собой рекламу казенной продажи питей или коммерческую лабораторию».
Г.І. Григор'єв, доктор мед. наук: «Разговоры об «умеренных» дозах и «культурном винопитии» — это ловушка для простаков. Все пьющие и все алкоголики начинали с «умеренных» доз и «культурного» питья, а заканчивали психбольницами или на кладбище на 20 лет раньше положенного срока. Приём небольших доз алкоголя, кроме того, имеет неблагоприятные последствия как для самого выпившего, так и для окружающих».
Учений-фізіолог Геннадій Шичко: «Умеренное питьё — выдумка глупцов. Можно умеренно отдыхать, питаться, трудиться и т. п., но нельзя умеренно воровать, хулиганить, пить».
Професор О.М. Маюров: «Даже такие изделия как «детское шампанское» или «безалкогольное пиво» никак не могут быть признаны безобидными и безвредными, так как способствуют привыканию детей к вкусу, цвету и запаху спиртных изделий, к алкогольному застольному ритуалу, что в конечном итоге способствует алкоголизации этих самых детей».
Г. Шичко: «Употребление спиртного свидетельствует, что пьющий обманут, что его сознание искажено ложными сведениями об алкогольной проблеме, что он проалкогольно запрограммирован. Опасность питейной запрограммированости состоит не только в поглощении ядовитой отравы, но и в том, что она делает своего носителя пропагандистом этого вреднейшего занятия».
В 2001 р. в Парижі відбувся всесвітній конгрес лікарів, присвячений проблемі малих доз алкоголю. З 200 країн світу було біля 2000 наркологів. І жоден із виступаючих не сказав про користь будь-якої дози алкоголю, всі доводили лише його шкідливість. Франція, до речі, через свою любов до червоного вина 300 років займала перше місце з алкоголізму. Німеччина — друге, через любов до пива. Серце в більшості французів уже боліти не буде, бо вони вимирають як нація (як колись американські індіанці), а їхню територію заселяють тверезі мусульмани.
Але що нам ці всі вчені і усі ці лікарі...
Ми самі все знаємо краще. А вино уже на столі, таке гарне і «корисне», і не дай Боже, не уважити когось, не піднявши келих. Що тоді про нас подумають? А алкогольних проблем, п'яних дітей можна не помічати. Закрити очі і випити.
Опубліковано: Березень 2013 р.
