Коли про це заходить мова в засобах масової інформації, нас невтомно переконують: сухий закон ніде ніякої користі не приносив і принести не може. У США його свого часу ввели, але швидко відмовилися через неефективність. У Росії теж, кажуть, було введено сухий закон, «але довго не протримався, тому що користі від нього не було. Стали більше гнати самогон (насправді обсяг самогоноваріння не збільшився з вини закону!), збільшилася контрабанда алкоголю з-за кордону», і т.д.
Якщо алкогольна мафія не соромлячись бреше, коли мова йде про алкоголь і тютюн, то в питаннях про сухий закон вона перевершила сама себе. Немає такої неправди й дискримінації, яку б усі вороги тверезості не поширювали з приводу сухого закону 1914-1928 рр. або Указу Уряду від 1985 р. «Про подолання п'янства й алкоголізму». А все це тому, що сухий закон мав настільки великий оздоровлюючий вплив, що вся мафія перелякалася. Спочатку вона строго замовчувала це питання, а коли замовчувати стало неможливим, стала обливати його брудом, застосовуючи свій улюблений метод безпардонної брехні.
Не меншої дискримінації піддався й Указ Уряду 1985 р. про боротьбу з п'янством й алкоголізмом, не кажучи про те, що з приводу цього закону ні радіо, ні телебачення не надало слово тверезникам, вони непрямо робили все, щоб скомпрометувати його.
Розпускалися неправдиві чутки, нібито люди стали більше вживати самогон і сурогати; нібито виникли перебої із цукром, тому що з нього стали гнати самогон; що стали рубати виноградники; за горілкою виникли черги, що ганьблять країну... Особливо плакалися про те, що з вини цього Указу країна за п'ятирічку недоодержала в бюджет більше 30 мільярдів рублів.
Насправді за статистикою ніякого збільшення вживання цукру в ці роки не було. Не за чутками, що розповсюджувалися алкогольною мафією, а за статистичним даними, самогон стали гнати менше, отруєнь сурогатами стало менше.
Що ж стосується черг, то їх алкогольна мафія створювала спеціально. Скоротивши продаж горілки на 20-30%, кількість магазинів, що торгували горілкою, скоротили в 10 разів, чим і були викликані ці черги, які спеціально знімали й показували по телевізорі.
Дійсно, у бюджет за п'ятирічку, надійшло коштів менше на 39 мільярдів. Але якщо врахувати, що кожен карбованець, отриманий за алкоголь, несе 4-5 карбованців збитку, то це означає, що ми зберегли країні 150 мільярдів. Серед цінностей, які ми одержали від недопитого алкоголю, неоціненний прибуток — мільйони врятованих життів, народжених здоровими дітей.
Підкреслимо особливо: жодна заборонна система не була скасована з вини населення. У країнах, уряди яких відстоювали її й вели непримиренну боротьбу з порушниками, вона витримала випробування часом. Мусульманське населення арабських країн (Лівія, Іран, Саудівська Аравія тощо) друге тисячоріччя живе тверезо й не збирається скасовувати сухий закон.
Джерела інформації:
Углов Ф. Г. Ломехузы.
Введенский И. Н. Опыт принудительной трезвости. Московское Столичное Попечительство о Народной Трезвости, 1915 г.
Опубліковано: Листопад 2006 р.