На жаль, все те, що розбещує наше суспільство, а особливо — молоде покоління, засвоюється сильніше за все. І тому ринок до межі заповнений алкоголем, тютюном, і нелегальними наркотиками, а залучення у ці наркотичні тенета молоді (як основного споживача) залишається й понині провідним завданням алко- і наркомафії.
Вся пропаганда цих отруйних наркотичних речовин грунтується на неправді, що проголошує нешкідливість, а інколи й користь «помірних» доз, яких для наркотиків не існує.
Тим часом, всі види наркотиків, включаючи алкоголь, у будь-яких дозах несуть хвороби, убогість, руйнування родини й ранню загибель. Але ці наркотики, розтліваючи й убиваючи людей — розоряючи родини й державу, приносять величезні багатства тим, хто їх виготовляє і продає, тобто внутрішній та закордонній мафії, мета якої — будь якою ціною нажити неймовірний капітал.
Чарльз Дарвін та його послідовники у своїх працях висміювали економістів, які готові бачити в спиртних виробах джерело народного добробуту. Він писав:
«Скільки затрачається енергії, землі й сил на добування цього згубного продукту, що не дає ніякого харчування, що не представляє користі, якщо не вважати аптекарського й промислового застосування, але має головною своєю метою тілесне й духовне псування людського організму. Було б смішно, якби не було так сумно, стежити за зосередженістю, з якою чиновники вищого рангу визначають доходи зі спирту. Бюджет держави, хоча це й не очевидно зі сторони, регулюється при сприянні отруєння народу алкоголем. Фактично соки й здоров'я народу складаються на вівтар Молоха. Такий вид політичної економії заслуговує лише назви «брехні й обдурювання»...»
Для розуміння зусиль алкобізнесу в напрямку отруєння населення алкогольними речовинами корисно розглянути динаміку зміни формулювань стандартів ГОСТ:
У ГОСТ від 1972 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом. Сильний наркотик, що викликає спочатку збудження, а потім параліч нервової системи».
У ГОСТ від 1982 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом. Сильний наркотик».
У ГОСТ від 1993 року — «Етиловий спирт — безбарвна рідина з характерним запахом».
Про те, які прибутки приносять спиртні вироби для алкогольної мафії, говорить наступний історичний приклад.
Коли в 1911 році в Росії розпочався рух за тверезість, барон Гінзбург заявив у своєму колі, що його поставки алкоголю дають йому золота більше, ніж всі його золотоносні копальні на Лєні (Бодайбинські копальні), тому він уживає всіх заходв задля того, щоб довести, що так звані помірні дози горілки (200-250 г) для російських людей нешкідливі.
І це було майже 100 років тому. Чи варто говорити про розмах алкогольного бізнесу зараз?!
По даним ВОЗ, сьогодні виробники алкогольних виробів в усьому світі направляють тільки чверть свого надзвичайного рекламного бюджету на «пряму» рекламу своїх диявольських виробів — на телебаченні, радіо, у друкованих виданнях і т.д. Інші ж 75% направленні на «приховану» рекламу — це всілякі спонсорства, акції й конкурси — збери, мовляв, стільки-то кришечок від пива... При цьому ймовірність одержання коштовного призу, зрозуміло, близька до нуля, зате всі ті жахливі наслідки споживання «безпечного напою», про які його виробники «забувають» повідомити, вам гарантовані.
Охорона здоров'я всього світу сьогодні б'є на сполох з приводу небувалого раніше залучення молоді до споживання алкоголю. Дійсно, виробники алкогольних виробів сьогодні не просто пропонують покупцям свій товар. Вони намагаються нав'язати його споживання за допомогою винаходу й просування особливого стилю життя, виправданого сумнівними цінностями й ідеями, але насиченого яскравими емоціями й гострими відчуттями. І для цього використаються найрізноманітніші прийоми, робиться все можливе, щоб виставити споживання алкогольного зілля якомога привабливішим для молоді. А особливо успішні в «слабоалкогольному» бізнесі вже не приховують, що свідомо прагнуть закласти свої «продукти» у масову свідомість, щоб молоді покоління не могли навіть уявити їхню відсутність у повсякденному житті.
Таким чином, виробники алкогольних виробів, одержуючи надприбуток, наносять величезний збиток народу й державі. У сучасному світі в тих країнах, де споживання алкоголю одержало широке поширення, втрати держави від наслідків вживання алкоголю - п'янства та алкоголізму - мають дивовижні розміри, як і у нас.
При умові тверезості держава позбудеться всіх цих нескінченних збитків, а отже — і фінансове становище країни буде незрівнянно стійкішим. Країна, що не в змозі впоратися з алкогольною наркоманією, розоряється як матеріально, так і морально. Народ же прямує до деградації.
Джерела інформації:
Углов Ф. Г. «Человеку мало века».
Углов Ф. Г. «Ломехузы».
Углов Ф. Г. «Правда и ложь о разрешённых наркотиках».
David H. Jernigan. Global Status Report: Alcohol and Young People. World Health Oganization. Geneva. 2001.
Опубліковано: Лютий 2007 р.