Скільки ж за чверть століття участі у боротьбі за тверезість мені довелося почути, побачити, прочитати демагогії, суть якої банально зводиться до відомої позиції «Пиячити погано, а треба пити в міру, культурно, з розумом, несистематично»...
Цю укорінену культуропитейную позицію, яка на ділі є не боротьбою з пияцтвом, а його насадженням, пропагують, поширюють, нав'язують шановні й освічені люди — письменники, політики, артисти, співаки, журналісти... Пропагують, поширюють, нав'язують із завзятістю, гідною кращого застосування...
І раптом у парламентській газеті «Голос України» за 27 лютого 2010 року несподівано бачу на 1-й (першій!) сторінці публікацію короткого листа Оксани Лебідь з міста Нетішин Хмельницької області. Рубрика «Я ВАМ ПИШУ...», назва або заголовок — «Одні алкоголі заробляють, а інші від нього страждають». Вже в самій назві — істина неспроствна. Очевидно, що редакцією лист було скорочено. Опубліковано лише два абзаци. Ось вони:
«Є відомі люди, які рекламують алкогольні напої. Вони привчають людей до поганих звичок, та при цьому стверджують: хочуть бачити український народ здоровим і щасливим. Але це ж великий обман! Невже в них полуда на очах, що не помічають, які масштаби цієї проблеми?
Хоча очевидно, що державні мужі закривають на це очі, бо їм вигідно заробляти на алкогольних напоях. Наших керманичів не хвилює, що діти привчаються спочатку до слабоалкогольних напоїв, а потім, по мірі звикання, переходять до вживання вина й горілки. І як наслідок — стають алкоголіками».
Ось так розуміє проблему проста українська жінка Оксана Лебідь. Мені невідомі ні її професія, ні місце роботи, ні вік, ні координати... Намагався шукати її в Інтернеті — не знайшов. Зрозуміло головне — лист написала мудра жінка. До її мудрих слів мені нічого додати. Це як раз той випадок, коли у семи реченнях істини більше, ніж у деяких навколонаукових багатослівних трактатах... Дякую Вам, Оксано! За мудрість, за чесність, за принциповість — СПАСИБІ!
Опубліковано: 3 березня 2010 р.
Переклад з російської: О.А. Почекета
