Завершився соціально-спортивний проект «Дніпро єднає тверезу Русь»

Завершилася серія експедицій по Дніпру та його притокам, присвячена об'єднанню українського, білоруського і російського рухів боротьби за народну тверезість.

Це була чудова нагода для сміливців вдихнути свіжість могутнього Дніпра, станового хребта багатьох міст руських. Водна експедиція проводиться з метою популяризації та розвитку водних видів спорту, підвищення технічної та тактичної майстерності учасників у багатьох дисциплінах (річкова навігація та орієнтація на місцевості, оздоровче плавання, гідрологія, екологія), обміну досвідом, а також залучення регіональних партнерів до пропаганди тверезого способу життя та занять екологічним туризмом.

Розклад запливів:

1. Витік Дніпра. Смоленська обл., с. Бочарово — 20 травня (виїзд у Росію 18 травня).
2. Російський Дніпро. Маршрут: Бочарово 21 травня — Дорогобуж 23 травня — Смоленськ 25 травня.
3. Білоруський Дніпро. Маршрут: Орша 26 травня — Шклов 27 травня — Могильов 28 травня — Бихів 30 травня — Жлобін 31 травня.
4. Верхній український Дніпро. Маршрут: Чернігів (р. Десна) 1 червня — Вишгород 4 червня — Київ 6 червня — Трипілля 10 червня — Канів 11 червня.
5. Середній український Дніпро. Маршрут: Черкаси 12 червня — Кременчук (р. Псіл) 14 червня — Дніпродзержинськ 16 червня — Дніпропетровськ 18 червня.
6. Нижній український Дніпро. Маршрут: Запоріжжя 20 червня — Нікополь 22 червня — Нова Каховка 24 червня — Херсон 26 червня — Миколаїв (р. Південний Буг) 28 червня — Очаків 29 червня.
7. Гирло Дніпра. Херсонська обл., Гола Пристань 30 червня. Завершення туру.

Відеофільм про проект:

Гирло Дніпра. Херсонська обл., Гола Пристань — 30 червня завершення туру

Херсон — проплито 14 км у майже стоячій воді лиману від Антонівського мосту до Гідропарку.

Гола Пристань — проплито показово 1,5 км різними способами плавання уздовж набережної.

Нижній український Дніпро: Запоріжжя 20 червня — Нікополь 22 червня — Нова Каховка 24 червня — Херсон 26 червня — Миколаїв (Південний Буг) 28 червня — Очаків 29 червня

В четвер 20 червня в Запорiжжi провели один з найкрасивiших етапiв на турi. Сергiй Кiрчик проплив поруч з байдаркою пiд керуванням Дмитра Кошелевського 14 км уздовж правого берега о. Хортиця за 2 години 52 хвилини, до лівого берега через фарватер. Скелястий етап покорив серце мiццю.

26 червня у Херсоні Сергій проплив 14 км з середньою швидкістю 4,2 км/год. За підрахунками плавця за 3 години 40 хвилин.

Середній український Дніпро: Черкаси 12 червня — Кременчук (Псьол) 14 червня — Дніпродзержинськ 16 червня — Дніпропетровськ 18 червня

У Черкасах Сергій проплив 12 кілометрів (заважала бокова течія та хвилі), у рідному місті Кременчук — 19 км. Дніпродзержинськ — 10 км (фенольний туман).

Дніпропетровськ — проплито 5,7 км (від Кайдацького мосту через Амурський до річкового порту).

На відео — фініш кременчуцького етапу

Більше фотографій тут.

Верхній український Дніпро: Чернігів (Десна) 1 червня — Вишгород 4 червня — Київ 6 червня — Трипілля 10 червня — Канів 11 червня

У п'ятницю, 7 червня, відбувся тригодинний заплив Сергія Кірчика за тверезість по київському Дніпру. Під час 18-кілометрового запливу подолано влпав 8 київських мостів (від Московського до Південного). Особлива подяка київському водно-моторному клубу «Фрегат» за сприяння в супроводі та навігацію по Києву.

У Чернігові Сергій проплив 10 кілометрів Десною. Заплив підтримали активісти ЧОГО «Тверезий Чернігів»

Білоруський Дніпро: Орша 26 травня — Шклов 27 травня — Могильов 28 травня — Бихов 29 травня — Жлобін 30 травня — Рєчица 31 травня

24-го травня відбувся 9-кілометровий заплив по Дніпру у білоруському м. Орша. За сприяння вірного соратника Володимира Руммо вдалося організувати цю подію. Дистанцію "Чотири мости" було подолано за 1 годину 15 хвилин. У ході слідування вдалось поспілкуватися зі звичайними білорусами, які вийшли в п'ятницю погуляти по берегам Дніпра.

Шклов і Могильов — заплив поєднав два береги.

Таким чином Сергієм Кірчиком був відкритий білоруський етап.

Більше фотографій тут.

Марафон по Кременчуцькому водосховищу (16 км)

16 травня Сергій Кірчик долає 16 км Кременчуцьким водосховищем від лівого берегу Дніпра (Максимівка) до правого (турбаза ТЕЦ1) Це був генеральний підготовчий етап.

Заплив у Донецьку

9-12 травня — змагання у Донецьку (заплив на 2 км): donbassopen.com

Участь у біговому марафоні (10 км) у Києві

28 квітня у столиці завершився 4-й міжнародний київський марафон, в якому цього року першість здобули українці на чолі з Андрієм Наумовим.

У "Вуличному забігу" під стартовим номером 3199 приймав участь ініціатор проекту "Дніпро єднає тверезу Русь" Сергій Кірчик. Кременчужанин дістався фінішної відмітки з результатом 43 хвилини 46 секунд, і таким чином став 35-м у загальному заліку з 596 учасників.

За словами Сергія, біговий захід був доволі грамотно організований, безпеку атлетів захищали щільні ряди металевих огорож і доволі великий контингент київської міліції. Приємно було бачити на дистанціях різних людей — від наймолодшого до поважного віку, які у цей сонячний ранок влаштували свято своїм м'язам і душі, показавши волю до вдосконалення.

Зимовий Чемпіонат України з плавання

16-17 березня у Кривому Розі Сергій плив в складі кременчуцької команди «Кремінь-мастерс» у Зимовому Чемпіонаті України з плавання категорії «Мастерс».

Я, український плавець-марафонець Сергій Кірчик, закликаю тверезо мислячих людей, яких турбує стан нашого Славутича, приєднатися до соціально-спортивного проекту «Дніпро єднає тверезу Русь».

Реалізація задуму полягає в організації дослідницької експедиції, яка буде супроводжувати моє просування вплав по руслу Дніпра від витоку в Смоленській області через територію Росії, Білорусії та України до гирла — Дніпровського лиману в Херсонської області (впадання в Чорне море поблизу м. Гола Пристань).

Я з 13 років займаюся плаванням у басейні «Дельфін» КСС «Нафтохімік» у м. Кременчук Полтавської обл. Я є представником генерації 1987 року, яка виникла у найбільш тверезий період за останні півстоліття. Сам є активним прихильником тверезого, здорового та свідомого способу життя, повний рішучості та наснаги в подоланні вплав всього русла моєї улюбленої ріки Дніпро. Вважаю, що Славутич так само, як і добре досліджені Мартіном Штрелем (всесвітньовідомий словенський плавець-марафонець) Дунай, Міссісіпі, Янцзи та Амазонка, має право на детальне багатоденне дослідження завдяки водній експедиції.

Реалізувати проект планую з травня по серпень 2013 року. Шукаю однодумців, фахівців водного транспорту, помічників та операторів, які можуть сприяти реалізації цього масштабного проекту.

Також чекаємо на ваші ідеї щодо різноманітних можливостей продемонструвати через такий водний марафон важливість тверезого життя усім людям, що проживають у наших трьох братніх країнах!

• пропаганда тверезого способу життя у різноманітних формах;
• екологічне дослідження Дніпра (вимірювання швидкості течії, рівня забрудненості, глибини);
• репортажі про хід експедиції в інтернеті, на радіо, в пресі;
• спонсори проекту (забезпечення водним транспортом, телекомунікації) матимуть чудову нагоду продемонструвати свої технічні засоби та можливості.

У перелік задач, які вирішуються у ході експедиції, входять такі:

1. Спілкування з мешканцями населених пунктів України, Росії та Білорусі за маршрутом експедиції, особливо з молодим поколінням, про тверезі форми та способи відпочинку.
2. Визначення інтенсивності забруднення води Дніпра його основними притоками.
3. Спостереження екологічного стану долини Дніпра та його водоохоронної зони.
4. Оцінка туристсько-рекреаційного потенціалу Дніпра в цілому та на окремих його ділянках.
5. Вивчення сучасного використання річки в рекреаційних, господарсько-побутових та інших цілях, оцінка перспектив її використання в цих напрямках.
6. Пропаганда екологічних знань та культури в населених пунктах за маршрутом експедиції, активізація природоохоронної діяльності молоді.
7. Фотозйомка найбільш естетично привабливих ділянок, збір матеріалів для фотовиставок та випуску буклету.
8. Зйомка документального відеофільму.

Участь в експедиції стане чудовою нагодою для тих, хто хоче перевірити свої сили в умовах динамічного просування руслом повноводної ріки, готовий до неочікуваних відкриттів і сповнений бажання розвивати хист до водного і зеленого туризму. Це також перевірка на витримку, витривалість і відповідальність оскільки від дій кожого з учасників залежить успіх експедиції та благополуччя всіх її учасників.

На Валдайській височині у в північно-західній частині Руської рівнини, в межах Тверської, Новгородської та Смоленської областей беруть свій початок такі великі слов'янські річки як: Волга, Західна Двіна і повноводний Дніпро, відомий у еллінів під назвою «Борисфен», y римлян — «Danapris», а в давніх слов'ян «Славутич».

Дніпро — основна водна артерія України, її водні ресурси становлять більше 60% всіх водних ресурсів країни. Довжина Дніпра після споруди каскаду водосховищ в 1930-1960 рр. становить 2201 км, з яких на територію України припадає 954 км, довжина спільної ділянки на кордоні України з Білоруссю — 125 кілометрів. Всього в басейні Дніпра налічується 15380 приток різного порядку.

Внаслідок сукупності негативних антропогенних впливів сьогодні для басейну Дніпра характерні такі екологічні проблеми:

• висока щільність міського населення і промислового виробництва;
• інтенсивне землекористування в сільському господарстві при надмірному застосуванні добрив, ерозія прибережних ґрунтів;
• надмірна кількість загат річкової системи, що включає шість водосховищ в її головній течії і більше 500 дрібних дамб і гребель, споруджених на притоках для виробництва електроенергії та забезпечення підприємств важкої промисловості;
• широкомасштабне екстенсивне використання води у промисловості, зокрема, металургійними підприємствами;
• слабкий контроль над скиданням відходів добувної промисловості, в тому числі відходів видобутку урану;
• аварії на промислових підприємствах, найбільш сумно відомої з яких є катастрофа 1986 року на Чорнобильській АЕС, яка призвела до забруднення басейну Дніпра на Поліссі та нижче за течією;
• часті аварійні витоки забруднених стічних вод в річку і, в окремих випадках, в систему питного водопостачання.

Пропонуємо наступні дії щодо вирішення вказаних проблем:

Перш за все, стан такої великої ріки як Дніпро залежить безпосередньо від діяльності усіх мешканців прибережних районів головного русла та чисельних приток. Кожен з нас по своїм можливостям може зробити свій вклад в очищення Славутича.

Школярі, студентська молодь і активно працюючі мають елементарну можливість періодично очищувати прибережні райони своїх міст та сіл від накопичень технічного та побутового сміття. Колективна праця сприяє згуртуванню спільнот різного віку і виду професійної діяльності, до того ж активна робота на свіжому повітрі є чудовою протидією від наслідків сидячого способу життя.

Інженери-технологи підприємств, які використовують воду Дніпра, зі свого боку повинні долучитися до впровадження мало- і безводних технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання.

Місцеві ж громади та органи самоврядування мають надати допомогу в будівництві та реконструкції споруд виробничого водопостачання різних об'єктів господарювання, підприємств гірничодобувної та хімічної галузей промисловості.

Аграрії мусять впроваджувати водозберігаючі технології у сільському господарстві (краплинне та інші види зрошування).

Активісти молодіжних громадських об'єднань з успіхом можуть реалізувати інформаційно-навчальні кампанії, направлені на очищення як соціального, так і екологічного середовища, де вони живуть, навчаються і працюють.

Природоохоронні ж організації можуть впровадити місцевий екологічний аудит з метою оцінки впливу виробничих технологій на водні об'єкти та розробки способів їх удосконалення.

Збираючись у дорогу, треба ретельно продумати, що взяти з собою в нелегкий похід: без чого можна буде обійтись (адже все на собі не понесеш), а що — просто необхідно. Список індивідуальний для кожного, але передбачає певний запас одягу, аптечку, літнє спортивне спорядження тощо.

Обов'язковими будуть особисті предмети гігієни, мінімальний набір посуду (тарілка, термос, ложка, ніж), спальний мішок або туристичний килимок, бажано герметичний рюкзак, який доведеться збирати та нести самому. Також не забудьте речі, від яких буде залежити комфорт усієї компанії — намет, тент, сокиру, сірники, казанок, ліхтарик, мотузку тощо.

Одяг та взуття для будь-якого походу, а тим більше для сплаву по річці, повинні бути зручними та міцними. Водонепроникна куртка, дощовик — це верхній одяг. Натуральні кофти, водолазки, футболки, зручні штани і шорти, шкарпетки і головний убір — необхідний мінімум одягу. Взуття має бути міцним, з неслизькою підошвою.

По телефону Ви зможете отримати більш детальні консультації щодо речей, які потрібно взяти з собою.

Організатори експедиції:

Всеукраїнський громадський рух «Твереза Україна»;

Кірчик Сергій Михайлович.

+З8 О96 З7l З4 62;

+З8 О66 62O 5l lO.

Група підтримки проекту ВКОНТАКТЕ і набір бажаючих взяти участь в експедиції

Скачати буклет-запрошення:

— українською мовою

— російською мовою