23 березня у славному місті Львові учасники руху «Твереза Україна» прийняли участь у святкуванні Новоліття — українського природнього Нового року. Саме у цей час — день весняного рівнодення — починається астрономічна весна. Наші предки, які були надзвичайно мудрими і кмітливими, не випадково зустрічали Новий рік саме на початку весни: в цей час природа прокидалася від зимового сну, прилітали перші пташки з вирію, починали набухати бруньки і з-під землі пробивалися тендітні зелені паростки. Після лютих морозів відроджувалося нове життя.
Святкування організували Дівоча та Парубоцька громади, які є структурними підрозділами Міжнародної федерації бойового гопака. Слід підкреслити, що організатори та учасники свята, а це патріотично-націоналістична молодь міста, яких на святі налічувалося 25 чоловік, ведуть свідомо тверезий та здоровий спосіб життя.
Розпочав святкування Верховний учитель бойового гопака — Володимир Степанович Пилат — з невеличкого історичного екскурсу в історію та традицію відзначення Новоліття. Слід зазначити, що святкування було традиційно українським у багатьох аспектах, адже за столом можна було пригощатися стравами лише української кухні — кутею, варениками, борщем, голубцями, і, як годиться справжнім українцям, без вживання спиртних виробів. Адже замість цього у нас є смачнючий узвар.
Цілий вечір звучала лише українська музика різних стилів. Не було жодної хвильки, щоб сумувати. Ось гості лише встигли вмоститись за стіл, як Дівоча громада привітала усіх щедрівкою «Ой, сивая та і зозуленька», а опісля кликали весну, співаючи веснянок, які нещодавно були зібрані фольклористами на Поліссі. У наступному дійстві — водінні кривого танцю — участь брали усі присутні на щедрому вечорі. Не забарилися і з забавами та конкурсами на спритність, кмітливість, вправність та фізичну силу. Усім переможцям були вручені призи, а саме — випечені із тіста жайворонки. Відомо, що саме приліт жайворонків у наші краї символізував початок весни, в цей час жінки та дівчата випікали символічних птахів і дарували їх своїм друзям та близьким.
Наступним обрядом, який торкнувся до душі кожного присутнього, було частування хліба, випеченого у формі сонця. Його спеціально на наш щедрий вечір випік батько одного із тренерів бойового гопака. По традиції наші предки ніколи не різали хліб (як і коровай на весіллі) ножем. І ми, продовжуючи та укріплюючи цю традицію, відламували кожен собі по шматочку хліба, який носили по колу за рухом сонця.
Основним символом Новоліття є Дідух — символ зими та зимових свят, який по традиції обмолочували і спалювали для того, щоб теплий дух пішов на поля і настала весна. І хлопці також здійснили обряд спалення Дідуха.
Родзинкою вечора став показовий виступ тренерів бойового гопака з різних федерацій, а також виконання авторських пісень про гопак під гітару.
Протягом цілого вечора присутні мали піднесений настрій, і всі вони вирішили впроваджувати традицію святкування Нового року в березні у своїх сім'ях та серед друзів. Бо рідне — зажди краще!
Слава Україні!
Героям Слава!