` Заборона алкоголю й тютюну у львівських МАФах — черговий виток алкогольного лобізму? :: Твереза Україна

Офіційний сайт руху

Заборона алкоголю й тютюну у львівських МАФах — черговий виток алкогольного лобізму?

9 грудня 2011 року

Львів

Проблема розташування торгових підприємств малих архітектурних форм (далі — МАФів) біля навчальних закладів, медичних установ та інших громадських місцях Львова уже тривалий час непокоїть городян. Біля шкіл, де розташовані МАФи, звичним явищем є підлітки з пляшкою пива чи т. зв. «енергетика» й цигаркою в руках. Поблизу вузів ситуація ще складніша: якщо школярі неповнолітні, і їх (або їхніх батьків) можна притягнути до адміністративної відповідальності, то студенти, своєю абсолютною більшістю — повнолітні. Тому перешкодити їм вживати алкоголь чи палити цигарки можна тільки у громадських місцях. Зрештою, шкода, яка наноситься вживанням алкоголю й тютюну величезна як для студентів, так і для учнів.

9 грудня 2011 року між 15 та 17 годинами у Львівській Міській Раді відбулося громадське слухання щодо заборони продажу алкогольних, слабоалкогольних та тютюнових виробів у МАФах. Обговорення проблеми було викликано багаторазовими скаргами небайдужих громадян про факти порушення чинного законодавства у сфері обігу алкогольних і тютюнових речовин: ректорату Львівської політехніки, університету ім.І. Франка, а також директорами десятків шкіл та інших навчальних закладів біля яких розташовані МАФи з вільним продажем алкоголю.

Кількість присутніх — близько 200 чоловік, від самого початку була розділена на дві частини: перша — це прихильники заборони, і друга — підприємці, представники великих та малих торгових підприємств.

Головний аргумент щодо заборони продажу алкоголю у МАФах був висунутий активістами низки громадських організацій, викладачами, вчителями шкіл, членами батьківських комітетів, працівниками інфекційних диспансерів, а також різних духовних громад. Він полягав у тому, що діти, підлітки й молодь є основними споживачами алкогольних речовин. А повсюдна легка доступність спиртних розчинів — через МАФи, літні майданчики тощо, тільки ускладнює ситуацію. У свою чергу, підростаюче покоління деградує інтелектуально, духовно та фізично.

Натомість власники підприємств наводили діаметрально протилежні переконання. Перш за все, багато хто із них прийшли на засідання з дітьми (складається враження, що Міська Рада — це дитячий садок), щоб викликати жалість та співчуття у присутніх. Виступаючі власники МАФів переконували у недопустимості вилучення з продажу алкоголю, через те, що надалі такий бізнес не приноситиме прибутків, а отже, горе-підприємців позбавляють «шматка хліба». Натомість держава не дає інших, більш прибуткових альтернатив. Представники іншої групи підприємців навіть виказували думку про навмисне руйнування державними органами влади малого та середнього бізнесу.

Насправді, в Україні є багато прибуткових сфер діяльності, у тому числі й корисної для суспільства. Невже, на думку власників алкогольного бізнесу, меркантильний інтерес декількох сотень людей може важити більше, аніж здоров'я та життя сотень тисяч?

Багато власників МАФів вважали, що взяті ними кредити на модернізацію торгових приміщень, а також розвиток бізнесу не зможуть бути виплачені через безприбутковість підприємств при вилученні з продажу алкоголю та тютюну. Інші наголошували на тому, що, буцімто, через відсутність заробітку, або від'їзд чоловіка (чи дружини) за кордон «розпадаються сім'ї», а в дітей не буде майбутнього.

Історична довідка:

Подібна колізія відбувалася в Галичині у ХІХ — на поч. ХХ ст. Євреї-шинкарі подавали численні скарги до місцевих органів влади на місцеві громади, які шляхом плебісцитів та вічей забороняли корчми та шинки на своїх територіях. Головним аргументом власників гуралень, була, нібито, відсутність іншого заробітку окрім виготовлення та продажу алкогольних речовин.

Євреї-шинкарі, так само як і теперішні власники алкогольного бізнесу боялися втратити свої заклади, оскільки нічого іншого окрім споювати населення не вміли робити.

Слухання не обійшлися без бруду. Для дискредитації великих підприємств в очах публіки, присутнім був показаний відеоролик з прихованої камери. У ньому, начебто, неповнолітній юнак перед 22 годиною купував алкогольні вироби у декількох львівських супермаркетах. Насправді, дається в знаки позиція власників МАФів, котрі й зняли цей ролик. Із нез'ясованих причин присутнім не показали десятки подібних відео з покупкою алкоголю в кіосках, чи малих магазинах навіть у нічний час.

Вражає байдужість та невігластво до проблеми доступності алкоголю через МАФи та великі магазини з боку окремих представників церкви. Виступаючий священик висунув тезу, ніби то алкоголь «сам по собі» — це не зло, а от вживання алкоголю — це гріх.

Ще один молодий чоловік, котрий назвав себе «батьком двох дітей» наголосив, що ні йому, ані його дружині й дітям ніхто, цитую, — «не заливає алкоголь у горлянку». Тому вилучати легальні наркотики з МАФів немає потреби, мовляв — це вибір кожного.

Важлива думка була виказана представником ГО «Цунамі», котрий запропонував перенести продаж алкоголю, слабоалкогольних та тютюнових виробів у спеціалізовані магазини, з регламентованим графіком роботи.

На загал, слухання відбувалися у «колгоспній» атмосфері. У лівому крилі зали засідань, де напевне було найбільше власників МАФів, часто лунали непристойні вигуки, тупотіння ногами під столом, стукотіння руками та інші елементи обструкції. Культура відкритих обговорень десятків людей на примітивному рівні, тому залишається побажати кращого.

Наприкінці засідання головуючий запропонував присутнім попередньо проголосувати для підрахунку «за» і «проти» заборони. 25 осіб підняли руки за заборону алкоголю у МАФах, усі решта — проти. Утрималося тільки декілька представників міліції та діти.

15 грудня відбудеться засідання чергової сесії Міської Ради, на якому планується остаточно вирішити питання заборони (або не заборони), продажу алкоголю та тютюну у львівських МАФах.

Нагадаємо, що в Україні прибуток від алкогольного бізнесу становить від 100 (роздрібний) до 150% (гуртовий), натомість у європейських країнах тільки 20%. Тобто в Україні це одна із найвигідніших «сфер діяльності», наслідками чого є деградація та люмпенізація прийдешнього покоління й молоді. Наприклад, у Європі також є МАФи, але займатися алкогольним бізнесом там невигідно; в Україні пляшка пива коштує дешевше за пляшку води! За підрахунками експертів ВООЗ економічні втрати від споживання алкоголю й тютюну для суспільства становлять 2-5% ВВП. У випадку України це близько 3-8 млрд. гривень (на 2011 р.).

Звернення автора

Шановний читачу!

Якщо Ви читаєте ці рядки — Ви уже не байдужий до проблеми викликаної доступністю алкоголю не лише у Львові, а в Україні загалом!

Поставте собі, будь-ласка, декілька запитань: яким буде наступне покоління, коли українські діти починають вживати алкоголь і тютюн від 10 років? Чи зможуть наші наступники народити нормальних, здорових дітей? Що побачать європейці, котрі приїдуть до Львова на Євро-2012: на кожному кроці дешевий алкоголь та тютюн, а також... тисячі спитих молодих українців?!

Усе в наших руках! Маленький крок кожного з нас стане загальнонаціональним досягненням! Тільки разом, усвідомленими кроками ми можемо звільнитися від алкогольно-тютюнового рабства!

Ярослав Стасів, історик, педагог, учасник всеукраїнського руху «Твереза Україна».