Офіційний сайт руху

Вплив алкоголю на суспільне здоров'я та благополуччя

Про вплив вживання алкоголю на людину і суспільство: матеріальні втрати, зниження працездатності, аварії, злочинність, деградація нації.

Здоров'я населення

Статистика невблаганно показує, що споживання алкоголю у кілька разів збільшує кількість травм, нещасних випадків, злочинів, хвороб і смертей. Займаючись проблемою цирозів печінки, а також постійно зустрічаючись з важкими травмами на «швидкій допомозі», хірурги постійно переконуються в тому, що збитки, яких завдає вживання алкоголю народу і державі в цілому, колосальні.

Було б неправильно вважати, що випивши, людина завдає шкоди лише собі. П'є, мовляв, сам собі гірше робить! Ні, вживання алкоголю, як сильний бацилоносій, тягне свої пазурі до нашої молоді. Через нього відбуваються трагедії в сім'ї, на виробництві... Це — соціальне зло, з яким жорстко і послідовно повинні боротися не тільки громадські організації, але й кожен з нас.

Всі ті зміни, які відбуваються в мозку людини, яка іноді випиває, спостерігаються не тільки і не стільки у алкоголіків і п'яниць, як у тих, хто каже, що п'є «в міру». Однак більшість таких людей насправді, з точки зору медицини, вже давно стали алкоголіками. Перше, що свідчить про це, — потяг до алкогольних «напоїв».

Ці люди не вважають себе алкоголіками і обурюються, якщо їх так називають. При певному зусиллі волі вони ще можуть володіти собою і припинити прийом алкогольних «напоїв». Але їх мозок, а звідси і керування власними вчинками, деградує. Ще трохи, і вони швидко покотяться вниз. Мозок прийде до такого стану, коли людина вже не зможе керувати своєю поведінкою. Настане повна алкогольна залежність і вже нічого не врятує від повної деградації.

Вчені вважають, що алкоголь швидше псує здоров'я населення і забирає більше жертв, ніж найважчі епідемії. Останні з'являються періодично, тоді як вживання алкоголю стало неперервною епідемічною хворобою. І хоча найчастіше більше уваги приділяється фізіологічним наслідкам вживання алкоголю, набагато важливішими є моральні наслідки, які стосуються нервово-психічного здоров'я населення, що тягне за собою збільшення числа злочинів, падіння моральності, зростання рівня нервових і психічних хвороб, збільшення числа людей з поганим характером, розлад звичок і здатності до праці.

Алкоголь, впливаючи на мозок, не спричиняє стрибкоподібних переходів від абсолютно здорового стану до повного ідіотизму. Між цими крайніми формами розумового та психічного стану є багато перехідних станів, які в одних випадках наближаються до дебільності, в інших — до поганого характеру. Таких людей, з різним ступенем змін розумових здібностей і характеру, серед тих, хто п'є, стає все більше, і це призводить до зміні характеру всього суспільства. Незважаючи на те, що характер цілого народу досить стійкий і піддається змінам тільки через сторіччя, під впливом алкоголю його зміни у гірший бік відбуваються значно швидше.

Оцінюючи тяжкі наслідки споживання алкоголю і порівнюючи їх з матеріальними втратами, фахівці справедливо вважають, що варто шкодувати не про матеріальні витрати, а треба лякатися лише при згадці про ту шкоду, якої зазнає суспільство внаслідок морального розбещення населення.

Матеріальні збитки

Матеріальні втрати, викликані виробництвом, продажем і споживанням спиртного (економічні втрати від алкоголевживання), дуже великі, вони не піддаються повному обліку. Їх складають: вилучення з корисного обігу посівних площ для вирощування сировини, збір і транспортування цієї сировини на пивні, винні та горілчані підприємства, виготовлення спиртних виробів, їх зберігання та реалізація; прогули і зменшена продуктивність праці людей, які п'ють, підвищена їх захворюваність і уповільнене одужання, утримання і лікування дефектних дітей, які народжуються у питущих батьків, оплата широких мереж наркологічної, правоохоронної та пенетенціарної служб тощо.

В епоху планової економіки нас переконували, що виробництво і продаж алкоголю вигідні для держави. Супротивники отверезнення нашого народу з тих самих пір, як держава почала торгувати спиртним, переконували усіх в тому, що, мовляв, виноробна промисловість дуже корисна для народу.

Насправді алкоголь просто розоряє наш народ (не державну казну, а саме суспільство): Кожен «п'яний» рубль, що надходив до бюджету від реалізації алкогольного дурману, вже на початку 80-х років завдавав суспільству на 3 рублі прямого економічного збитку.

Відомий російський економіст, лауреат Ленінської премії академік С.Г. Струмілін у своїй статті «Господарський розрахунок і проблеми ціноутворення» писав, що торгівля отрутами, нехай і за найвищими цінами, витягуючи попутно і додаткові надприбутки за кожне нове отруєння, — це таке заняття, з яким ніяк не можна змиритися. Адже не торгуємо ж ми такою отрутою як опіум або героїн, хоча за них божевільні люди готові платити ще дорожче, ніж за горілку і спирт. Вживання алкоголю стало найбільшим лихом людства. І з цією загрозою давно пора розпочати рішучу боротьбу. [2]

Безперечно, що без горілки на перших порах дещо знизилися б податкові надходження до бюджету, але набагато більшою мірою зріс би реальний народний дохід.

Але з точки зору тверезого господарського розрахунку, розширення торгівлі горілкою лише множить той збиток, який вона завдає народному господарству. Сам по собі цей «продукт» як безумовно шкідливий для людей і винний у господарських витратах (бо він дезорганізує працю) слід розглядати як негативну величину в народно-господарському обороті, а кошти населення, що витрачаються на цей шкідливий пропій, — це пряме вирахування з нормального споживання трудящих, яке фактично знижує рівень добробуту всієї країни.

Розрахунки академіка С.Г. Струміліна, інженера І.А. Красноносова та інших показують: спиртні «напої» у 70-х роках приносили загальні економічні збитки народному господарству СРСР приблизно на 120 мільярдів рублів щороку. Однак більш пізні розрахунки та уточнення говорять про те, що ця сума сильно занижена. За підрахунками економіста Б.І. Іскакова, кожен рубль, отриманий за алкоголь, приносив 4-5 рублів збитку.

Країна зазнавала значних збитків у результаті зниження продуктивності праці. У 80-ті роки в СРСР з вини питущих — через порушення дисципліни праці, плинності кадрів, бракованої продукції — не випускалося промислових виробів приблизно на 63 млрд. руб. за рік. У що обходилася кожна хвилина прогулу, можна судити за даними, повідомленими на XVI з'їзді профспілок: у масштабі країни це було рівнозначно втраті результатів денної праці 200 000 чоловік. За розрахунками академіка С.Г. Струміліна, повне отверезнення роботи в промисловості підвищило б продуктивність на 10%. У грошовому еквіваленті це становило 50-70 мільярдів рублів.

Лікування алкоголіків та інших хворих з вини алкоголю, згідно з даними ВООЗ, віднімає у низці країн до 40% всіх асигнувань на охорону здоров'я.

За 11 п'ятирічку, тобто до постанови Уряду про боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом, продаж алкоголю дав скарбниці СРСР 169 мільярдів, тобто 33 мільярди «п'яних» рублів за рік. За це ми розплатилися життям 5 мільйонів чоловік, котрі загинули в опоях, п'яних бійках, хворобах, інших лабіринтах алкоголізації суспільства. Крім того, алкоголь забрав у вигляді різних збитків 600 мільярдів рублів, тобто по 120 мільярдів рублів на рік [3].

У 1983 р. у США виноторговці продали алкогольних «напоїв» на 46 мільярдів доларів, а держава зазнала збитків на 120 мільярдів. Суспільство добровільно йде на парадоксальну річ: щоб приголомшити себе наркотиком і тимчасово побувати в полоні ілюзій, населення витрачає величезні кошти.

Відновлення в країні тверезості зрештою підвищить дохідну частину бюджету, змінить життя суспільства, а головне — різко підвищить матеріальний добробут народу.

Працездатність

При прийомах алкоголю людина не в змозі впоратися з небажанням щось робити. Вона непомітно для себе самої морально опускається. Серед тих, хто різко випиває, зростають прогули, падає інтенсивність і якість праці. Це стосується всіх ланок і рангів робітників та службовців. Але особливо великої шкоди завдає вживання вина керівникам та людям інтелектуальної праці.

При ослабленні і виродженні вищих функцій кори головного мозку у творчих людей зникає не тільки бажання, але й можливість створювати щось нове, складне, що вимагає напруження волі, яка ослабла, уваги, яка легко розсіюється, нових думок, які не можуть з'явитися в мозку, ще не звільненому від алкоголю.

Керівнику, коли він з похмілля, набагато простіше сказати «ні» і тим самим звільнити себе від необхідності про щось думати, щось з'ясовувати, комусь телефонувати, ухвалювати якесь рішення. А сказав «ні» — і ніяких тобі турбот. Що ж стосується докорів сумління і моральних переживань, то ці почуття у питущоъ людини дуже рано атрофуються.

Дослідження чехословацьких вчених показали, що кухоль пива, випитий шофером перед виїздом, збільшує кількість аварій в 7 разів. При прийомі 50 г горілки — в 30 разів, а прийомі 200 г горілки — в 130 разів порівняно з тверезими водіями. Ці дані говорять про те, що ніякої «допустимої» концентрації спирту у крові, яка нібито не чинить істотного впливу на частоту аварій на транспорті, не існує.

З суспілної точки зору дуже небезпечним і далекосяжним наслідком вживання спиртних «напоїв» є те, що вони руйнують звичку до праці і дуже рано порушують нормальну працездатність. Після вживання алкоголю сон не відновлює звичайної бадьорості і не дає відчуття відпочинку.

Всупереч нормальному порядку речей, коли за днем відпочинку з'являється потреба працювати, в осіб, які споживають алкоголь у свято, помічається неохота до праці, непереможна лінь, поганий настрій, головний біль, відчуття похмілля, що приводить їх до післясвяткового пияцтва або прогулу. Через вживання пива або вина святковий день втрачає своє моральне та фізіологічне значення як день відпочинку та душевного підйому. Алкоголь — ворог відпочинку і виключає саму його можливість.

Аварії

Виною автомобільних катастроф є не алкоголізм чи пияцтво, як стверджує більшість авторів статей і брошур. Причиною цього є вживання алкоголю. Багато людей приписують всі біди «зловживанню» алкоголем і, прикриваючись цим, культивують споживання цієї отрути.

Серед автомобільних травм чимало таких поранень, після яких багато людей хоча і видужують, але помирають через кілька років від різних хвороб, що стали наслідками нещасного випадку. Тут ми коротко згадали лише про наслідки автомобільних катастроф з вини «помірних» доз алкоголю. А скільки нещасних випадків на виробництві та в побуті в результаті сп'яніння людей? Сюди ж слід віднести бійки і побої.

Злочинність

Якщо в будь-який день, а особливо в понеділок, прийти до клініки і подивитися, хто лежить у ній, то на багатьох лікарняних ліжках ми побачимо людей з синіми обведеннями навколо очей. Це синці. Тут і падіння, і напад, бійка, і майже в усіх випадках на грунті саме алкоголю! А скільки переламаних кісток і черепів!

До грубих порушень психіки під впливом алкоголю треба віднести і зростання кількості самогубств. За даними ВООЗ, самогубства серед питущих відбуваються у 80 разів частіше, ніж серед тверезників. Таку ситуацію неважко пояснити тими глибокими змінами, що відбуваються в мозку під впливом тривалого прийому спиртних «напоїв». При цьому як вбивства, так і самогубства у п'яниць іноді набувають страшних форм.

Деградація нації

Споживання алкоголю позначається на нащадках і призводить до деградації нації. Новітні дослідження показали, що згубні наслідки вживання алкоголю батьками проявляються більше у дочок, ніж у синів. Ось чому жінкам необхідно знати, що алкоголізм загрожує їм у першу чергу, а через них їх майбутній сім'ї та суспільству; залежність жінка переносить набагато важче, вона може мати більш трагічні наслідки. І якщо 40 років тому жіночий алкоголизм по відношенню до чоловічого становив соті частини відсотка, то нині він у деяких країнах досягає чоловічого, тобто зріс у багато разів.

Важко припустити, що грамотні люди не знають всієї правди про вино. Алкоголь погіршує здоров'я мільйонів людей, збільшує смертність при низці захворювань, є причиною багатьох фізичних і психічних хвороб, дезорганізує виробництво, руйнує сім'ї, різко збільшує злочинність і в значній мірі підточує моральні засади будь-якого суспільства, народу і держави. Однак найбільшим злом є те, що він веде до прогресуючого виродження генофонду нації і людства в цілому внаслідок появи високого відсотка розумово відсталих дітей.

Чарльз Дарвін, враховуючи всі тяжкі наслідки вживання алкоголю, і особливо беручи до уваги його згубну дію на потомство, змушений був голосно заявити, що «звичка до алкоголю є більшим злом для людства, ніж війна, голод і чума, разом узяті».

Джерела інформації:

  1. Шичко Г. Трезвость — наше неизбежное будущее
  2. Струмилин С.Г. Хозяйственный расчёт и проблемы ценообразования.
  3. 3. Шихирев П.Н. Жить без алкоголя. Москва, Наука, 1988 г.
  4. Углов Ф.Г. Сердце хирурга.

Опубліковано: Листопад 2006 р.