Офіційний сайт руху

Чому кожній жінці вигідно відзначити 8 березня тверезо?

  1. Вона не опиниться серед тих 180 000 тисяч жінок, які щорічно (це статистика по Росії) гинуть від причин, прямо або непрямо пов'язаних із вживанням алкоголю. За статистикою лише 20% з них страждали на алкоголізм, інші пили «культурно» і на свята... алкоголь не пожалів ні перших, ні других. 10% жінок вперше напиваються саме у своє жіноче свято, чим і починають свій шлях до алкогольної прірву...
  2. Вона не увійде до рядів 36 000 алкоголічок, які щороку поповнюють армію «непросихаючих» жінок. Усі дами переконані, що вони ніколи не зіп'ються... але саме «невинні» фужери і келихи шампанського стають прямою і неминучою дорогою до алкогольної безодні... Інакше звідки ж береться кожен рік така ВЕЛИЧЕЗНА кількість жінок, що спилися, багато з яких зовсім не дурні і зазвичай мають вищу освіту?
  3. Вона дасть найпозитивніший приклад (якщо, звісно, це її свідомий вибір) чоловікові, дітям, знайомим, і почне таким чином змінювати укорінену в народі абсурдну і найнебезпечнішу установку на самоотруєння алкогольним пійлом на свята.

Природа так влаштувала, що жінка завжди у духовному сенсі керує чоловіком. Це аксіома, яку не розуміють тільки пихаті та дурні. У жінки в руках величезний психологічний важіль для природного впливу чоловіків, спрямовування їх на які-небудь цілі.

І всі жінки свідомо чи підсвідомо користуються цим своїм впливом. А чоловіки, найчастіше підсвідомо, завжди йдуть за жіночим началом. І якщо жінка п'є і веде аморальний спосіб життя, то звідки ж візьмуться тверезі чоловіки, сини, батьки?

І як отрезвится наша країна, якщо жінка своєю рукою бездумно і вкрай безвідповідально ставить сьогодні на кожен святковий стіл красиві пляшки з алкогольною наркотичною отрутою?

Дайте самі собі відповідь на це «загадкове» запитання. Чи ви, попри все, ще продовжуєте думати, що боротися за тверезість — це справа кого завгодно (президента, уряду, школи, церкви), але тільки не вас особисто?

Пригадується приказка: «Чому сьогодні мало справжніх чоловіків?   Тому що мало справжніх жінок!» І в цьому є глибокий сенс!

Йти проти течії завжди складно, бути Жінкою неймовірно важко... але це єдиний наш порятунок і надія.

Дружини і матерí — це, по суті, останній рубіж, який стримує ще хоч якось те алкогольне море, що заливає сьогодні нашу Батьківщину. ВЖЕ заливає, бо заслін, що відокремлює нас від алкогольного колапсу, тріщить в усіх напрямках, адже жіноча частина населення п'є нині все більше... Ніби намагаючись переплюнути у хмільному угарі найгірші риси чоловічої половини.

Я не пам'ятаю зараз, скільки насильно викрали фашисти під час Великої Вітчизняної війни жінок на примусові роботи до Німеччини, але ця кількість точно в кілька разів менше тих 3 600 000 жінок, які за останні 20 років були вбиті спиртними «напоями». Радянських жінок забирали насильно і змушували працювати під страхом смерті, але, з іншого боку, їх хоч якось годували, давали дах над головою тощо.

У наші дні Німеччина виплатила їм грошову компенсацію (яка, щоправда, до багатьох так і не дійшла, оскільки була розкрадена чиновниками).

Але 180 тисяч убитих алкоголем дружин, матерів кожен рік — число, яке важко усвідомити через катастрофічні масштаби! Жінок, які не тільки власноруч зруйнували свої родини, принесли немислиме горе дітям і загинули в презирстві, бруді та самоті. Але жінок, які перед цим ганебним кінцем добровільно роками працювали на виробників і продавців алкоголю. Віддавали останні копійки, крали у дітей, вбивали, лише б залити в себе ковток наркотичного пійла під назвою «алкоголь»...

Тому алкоголь і та приватна й державна алкомафія, що стоїть за ним, — гірше фашизму. Це потрібно ясно усвідомити.

Алкоголь нікому нічого позитивного ще не дав, нікого не врятував, не зробив багатшим і щасливішим і ніколи не відшкодував заподіяної шкоди. Алкоголь, будучи наркотиком, врешті-решт ВСЕ нищить і примушує служити собі до кінця.

Жінки! То чи варто починати і продовжувати свій хід до хмільний біді і являти самий поганий приклад допустимості пиття у такий символічний та прекрасний день?

Чи не пора сказати всім дітям, чоловікам і батькам слова великої Жанни д'Арк: «Всі, хто любить мене, за мною!». І повірте, всі, хто люблять вас по-справжньому, всі вони підуть до власної тверезості, натхненні тверезим прикладом своїх улюблених жінок.

Тому що немає перешкод, які б не подолав чоловік заради любові до жінки. Тому що жінка здатна творити чудеса, якщо повірить у себе. Якщо зрозуміє свою відповідальність. Якщо захоче врятувати від наркотичної загибелі тих, хто для неї дорогий.

Дмитро Порадов, trezvost.tebepolza.com

P.S. Дозвольте попросити Вас: не купуйте до свята своїм подругам помаду, шоколад чи іншу мішуру, про яку вони забудуть через тиждень. Купіть на цю суму 10, 20 чи 50 ДВД-дисків і запишіть (або заплатіть тому, хто це може зробити) фільм «8 Березня» та інші фільми і ролики з проекту Спільна справа». І подаруйте диск кожній своїй подрузі, начальниці, родичці.

Цей крок може змінити у вашому та їхньому житті ДУЖЕ багато. Буквально врятувати чиєсь життя, і не одне життя.

Я не можу Вам пояснити зараз всю важливість цього, якщо ви не дивилися цей фільм. Але мені хочеться вірити, що ви мене зрозумієте... і це буде не занадто пізно.

Опубліковано: 2011 р.