Офіційний сайт руху

Наш вибір — наше життя

Якби Шекспір жив у наші дні, то й свої п'єси писав би інакше. Мабуть, Гамлет запитував би себе зовсім про інше: «Пити чи не пити? — ось в чому питання». І якщо у випадку з героєм шекспірівських драм дати відповідь на це запитання важко, то українці радо діляться своїми думками. Провівши опитування, у якому взяли участь майже 800 користувачів соціальних мереж, я виявила наступне...

40% респондентів вживають алкоголь тоді, коли їм хочеться, а не з якоїсь особливої нагоди. Проте, на жаль, якщо спочатку на них не впливає оточення або певний тиск, то згодом такі люди починають пити не через своє власне бажання, а просто за компанію. Погодьтеся, вам не раз доводилося чути слова на кшталт: «А чому б і не випити в гарній компанії?» Отож, людина починає пити за компанію, а згодом і без неї...

Більше 200 осіб запевнили, що п'ють тільки на великі свята. Проте, мабуть, і їх можна віднести до тих-таки (назвемо їх так умовно) «соціальних алкоголіків». Адже будь-яке свято — це в першу чергу друзі, родичі, колеги... а тому «випити на свято» перетворюється у банальне «випити — це не бажання, а традиція». Та у кожного з нас свої традиції, і, на жаль, лише третина опитаних мною українців мають таку: за будь-яких умов підтримувати свідому тверезість.

Й досі думаєте, що алкоголь — найкращий друг та порадник, коли вам погано? Черкащани з легкістю розвіюють і цей міф. Адже підступний ворог нації у жодний спосіб не допоможе вам розв'язати проблеми на роботі, помиритися з коханою людиною або ж просто розчинити ці спогади. Це моменти, коли потрібні реальні дії, а не «алкогольний сховок» для боягузів.

То за чим же та як ховаються прихильники алкоголю? В наступному опитуванні майже 2000 інтернет-користувачів розповіли про свої вподобання у виборі «напоїв». Приємною несподіванкою стало те, що трохи менше половини опитаних не вживають алкоголь взагалі. Та незважаючи на це, рейтингового переможця виявити все ж вдалося. Найчастіше українці вживають пиво, і це, на превеликий жаль, — не найкраща альтернатива, адже даний «напій» викликає не лише залежність, а й намагається надурити нас. Чому б інакше того, хто кожного дня п'є горілку, вважають алкоголіком, а тих, хто захоплюється пивом біля екранів телевізорів, дивлячись, скажімо, футбол, — ні?

Не заглиблюючись у психологічні та медичні терміни, можна сказати одне: кожен з нас робить той чи інший вибір для себе, а не для сусіда чи друга. І важливо пам’ятати, що від нашого вибору залежить наше життя. Тож давайте будемо уважнішими до свого майбутнього, щоб не закінчити, як Гамлет, передчасною смертю.

Надія Нестеренко,
лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу
«Ми за тверезе життя!»
у 2015 році.

Опубліковано: 5 грудня 2015 р.