Офіційний сайт руху

Міф про «безпечні дози»

Часто доводиться чути про так звані безпечні дози алкоголю. Чи безпечні вони насправді, нам допоможе розібратися кандидат медичних наук Сергій Козуля.

Будь-який студент-медик зможе навести десятки прикладів шкоди алкоголю. На фармакології він без зупинки перерахує групи ліків, не сумісних з етанолом, на інших предметах отримає «відмінно» за знання причин захворювань і травм (серед яких назве все ту ж отруту). Але, даючи рекомендації з лікування та профілактики, він часто забуває про простий і на 100% ефективний засіб — тверезий cпосіб життя.

На жаль, смертельно небезпечний міф про «безпечні дози» надто поширений. Багато людей вірять в нього, заспокоюючи себе ілюзією безпеки.

А що таке ця сама «безпека»? Чинний на території України ДСТУ 2293-99 визначає це поняття як «стан захищеності особи та суспільства від ризику, якого сучасний рівень розвитку науки і техніки дозволяє уникнути» [1]. Наука знає про шкоду етилового спирту? Знає. Технічно можливо не створювати у населення попиту на отруту? Можливо. Але захистити людей від небезпеки ніхто не поспішає — комусь вигідно заробляти на людському горі і стражданнях.

А як же безпека? Класична підміна понять. У 1967 році британець Ф.Р. Фармер запропонував вважати «безпекою» не відсутність ризику взагалі, а лише відсутність «неприпустимого ризику» [2]. При цьому межу між «допустимим» і «неприпустимим» ризиком пропонувалося стверджувати законодавчо, обмінюючи здоров'я громадян на доходи корпорацій і податки.

Як приклад такої «оптимізації» можна згадати ситуацію з харчовими добавками (Е). На думку Агентства з контролю за харчовими добавками і лікарськими препаратами (Food and Drug Administration — FDA, США), при використанні харчових добавок межею допустимого ризику для здоров'я є 1·10-5 [3]. Тобто, якщо постраждає здоров'я не більш ніж одного з 10 000 людей, що вживають в їжу продукти з харчовими добавками, це вкладається в межі «допустимого ризику».

Оскільки алкоголь також вважається харчовою добавкою (Е1510 — консервант і розчинник), такий підхід не обійшов і його розчини. Ті дози, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вважає «відповідальним вживанням» [4], за даними Американського агентства з токсичних сполук і реєстрації захворювань викликають «помірний» ризик захворювань, з уже знайомим нам числом постраждалих — не більше 1 з 10 000 [3].

Тобто «помірне вживання» гарантовано руйнує фізичне і психічне здоров'я принаймні одного з десяти тисяч «культурно питущих». При цьому проблема, з точки зору ВООЗ, відсутня — статистичні показники захворюваності і смертності не виходить за межі «допустимого ризику», визначеного такими організаціями, як «Національний інститут вивчення проблем зловживання алкоголем і алкоголізму» (США) або «Фонд в підтримку відповідального споживання алкоголю» (Нідерланди). Неважко порахувати, скільки людей списано в «допустимі втрати» серед населення країни, планети...

Україна: 42 800 000 · 10-5 = 428 чоловік

Європа: 740 000 000 · 10-5 = 7400 чоловік

Світ: 7 300 000 000 · 10-5 = 73 000  чоловік

А ще етанол формує залежність — почавши з невеликої дози, людина поступово збільшує її, перетворюючи ризик в реальне захворювання.

Ви готові миритися з такою кількістю хвороб і смертей? Сподіваюся, ні.

Що ми можемо зробити? По-перше, можемо жити в тверезості, не давши списати себе в «допустимі втрати». По-друге, ми можемо допомогти іншим: прикладом, порадою, достовірною інформацією. Адже тільки тверезий cпосіб життя може надійно захистити людину від усіх проблем, пов'язаних з алкоголем.

Література:

[1] Охорона праці. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 2293-99. — [Действителен от 2000-01-01] — К.: Держстандарт України, 1999. — 22 с.

[2] Farmer F.R. Siting Criteria — a New Approach // Atom. Vol. 128. 1967. Pp. 152–170.

[3] Момот О.А. Концепция приемлемого риска в гигиеническом нормировании / О.А. Момот, Б. И. Сынзыныс // Известия калужского общества изучения природы. — 2006. — №7. — C. 46–52.

[4] Andrews G., Jenkins R. Management of Mental Disorders. — London: World Health Organization, 1999.

[5] Международные рекомендуемые нормы в отношении потребления алкоголя. — Вашингтон, Международный центр алкогольной политики, 2003. — 13 с.

Сергій Козуля, доцент кафедри загальної гігієни та екології медичної академії імені С.І. Георгієвського, Сімферополь.

Опубліковано: 13 серпня 2015 р.