Кілька років тому відбувся Всесвітній конгрес, приосвячений малим дозам алкоголю, де були присутні 2000 наркологів з 200 країн світу. Усі доповіді були про шкідливість малих доз (див. Інтерв'ю з доктором медичних наук Г.І. Григорьєвим на XVII міжнародному семінарі-конференції з собріології, 2008 р.).
Для алкоголю не існує нешкідливих доз, як і для будь-якого іншого наркотику — морфію, героїну — призначуваних лікарями тільки у виняткових випадках і на короткий строк, тобто на 1-2 дня. Інакше, як і від алкоголю, виникне наркотична залежність, людина стане наркоманом і не зможе жити без наркотику, прирікаючи себе на загибель.
Розмови про «помірні» дози й «культурне» винопиття — це пастка для простаків. Всі питущі й усі алкоголіки починали з «помірних» доз й «культурно» пили, а кінчали в психіатричних лікарнях або на цвинтарі на 20 років раніше відведеного їм строку. Крім того, після прийому навіть невеликих доз алкоголю виникає примарне почуття задоволення, так звана ейфорія, що дуже часто має несприятливі наслідки як для самої людини, що випила, так і для оточуючих.
У дослідах академіка І.П. Павлова встановлено, що після прийому малих доз алкоголю рефлекси зникають і відновлюються лише на 8-12 день. Крім того, учені встановили, що при самому «помірному» споживанні алкоголю, уже через 4 роки в питущих виявляється зморщений мозок в 85% випадків.
При виконанні мозком більше складних і більше важких завдань вплив «малих» доз спиртних «напоїв» позначається сильніше, ніж при виконанні простіших. При цьому вони не тільки знижують працездатність, але й зменшують бажання працювати, тобто пропадає імпульс до праці, і питущі стають нездатними до систематичної роботи.
Творці теорії «малих доз» — науково-дослідні установи, що працюють, в основному, на гроші виробників алкоголю. Ця теорія вважає алкоголь легальною психотропною речовиною [2, 4], що має позитивний вплив на організм при вживанні малих доз (до 30 г чистого спирту в день) [12], але з побічними ефектами як для людини, так і для суспільства в цілому.
Проведені численні дослідження як на тему користі, так і шкоди (побічних ефектів) алкоголю.
Яка користь? Є дослідження, що вказують на зниження частоти ішемічної хвороби серця (не плутати з її лікуванням!) за рахунок деякого підвищення внаслідок вживання малих доз алкоголю концентрації в крові «хорошого» холестерину високої щільності та гальмування росту судинних бляшок [12].
В той же час інші вчені вважають, що під дією алкоголю як протоплазматичної отрути спостерігається підвищення судинної проникності та збільшення атеросклерозних змін в судинах [7].
Але незалежно від сумнівної дії малих доз на серце, доведеними є наступні ефекти:
1. Негативний вплив на печінку [6].
2. Токсична дія на всі органи і системи, особливо на мозкові і статеві клітки [3, 8, 9]. При пошкодженні статевих клітин, особливо у жінок, значно збільшується вірогідність появи хворого, розумово відсталого потомства.
3. Можливе виникнення алкогольної залежності з усіма її негативними наслідками [5].
4. Підвищення ймовірності захворювання цукровим діабетом [10, 11] і раком багатьох локалізацій [13].
5. Підвищення ймовірності захворювання артеріальною гіпертензією [7].
Прийом алкоголю навіть у невеликій дозі позбавляє людину здатності правильного орієнтування, у неї виникає зайва самовпевненість, не забезпечена вмінням і досвідом, і вона значно частіше, ніж твереза, попадає в халепу. Як же можна вважати навіть малі дози алкоголю нешкідливими, якщо вони в усіх без винятку випадках потенційно шкідливі й небезпечні і, якщо навіть не привели до катастрофи зі смертельним результатом, то багатьом принесли страждання?
Джерела інформації:
1. Чичеров М.В. Как нас уничтожают. В 3 ч. Ч. 1. Теория «культурного» пития алкоголя / М.В. Чичеров, А.А. Лапшин. — Могилёв : АмелияПринт, 2008. — 44 с.
2. Этиловый спирт // Большая советская энциклопедия. — М.: «Советская Энциклопедия», 1978. — Т. 30. — С. 296.
3. Заблудовский, А.П. Последствия алкогольной интоксикации для потомства / А.П. Заблудовский, М.Я. Майзелис, С.Н. Шихов. — М.: Наука, 1989. — 90 с.
4. Наркология: учебное пособие / Л.П. Великанова [и др.]; отв. ред. Л.П. Великанова. — Ростов н/Д.: Феникс, 2006. — 384 с.
5. Лоуренс, Д.Р. Клиническая фармакология: пер. с англ.: в 2-х т. / Д.Р. Лоуренс, П.Н. Бенитт. — М.: «Медицина», 1993. — Т. 2. — 672 с.
6. Лисицын, Ю.П. Алкоголизм. / Ю.П. Лисицын, Н.Я. Копыт — М.: Медицина, 1983. — 204 с.
7. Сидоров, П.И. Соматогенез алкоголизма / П.И. Сидоров, Н.С. Ишеков, А.Г. Соловьев. — М.: Издательство «МЕДпресс-информ», 2003. — 214 с.
8. Hommer D.W. // alcohol Res Health. — 2003. — Vol. 27. — №3. — P. 181–185.
9. Sreenathan R.N., Padmanabhan R., Singh S. // Drug alcohol Depend. — 1982. — V.9. — №4. — P. 339–350.
10. Kao W.H., Puddey I.B., Boland L.L., et al. // am J Epidemiol. — 2001. — Vol.154. — P. 748-757.
11. Nakanishi N., Suzuki K., Takara K. // Diabetes Care. — 2003. — Vol. 26. — P. 48–54.
12. Eric B. Rimm, Paige Williams. Moderate alcohol intake and lower risk of coronary heart disease: meta-analysis of effects on lipids and haemostatic factors, BMJ 1999;319:1523–1528 (11 December).
13. Разводовский, Ю.Е. Алкоголь и злокачественные новообразования // Медицинские новости. — 2003. — №10. — С. 61–63.
14. Углов Ф. Г. В плену иллюзий.
15. Углов Ф. Г. Правда и ложь о разрешённых наркотиках.
16. «Наука и жизнь», N 10,1985 г.
Опубліковано: Листопад 2006 р.
