Офіційний сайт руху

Федір КАЛІНЧУК: Я за те, щоб алкоголь визнали наркотиком

Зазвичай, коли мова заходить про споживання алкоголю або про проблеми зі здоров'ям через цю звичку, йдеться про те, що державі потрібні більш активні та серйозні методи боротьби з алкоголізмом, або профілактику алкогольної залежності. Але, виявляється, існує наука, яка дивиться на цю проблему з іншого боку. Про цю науку, що зветься собріологія, погодився розказати Федір Калінчук, психолог, педагог, який викладає собріологію більше 20 років.

Поясніть, що це за наука така, собріологія?

Собріологія — це наука про тверезість. Її мета по суті — науково обґрунтувати і розробити шляхи збереження природної тверезості, ну або поновити її, якщо вона була втрачена.

Що ви маєте на увазі, говорячи про природну тверезість?

Природна тверезість — це тверезість, з якою людина народжується, а не тверезість між двома вечірками, розумієте? Адже кожна дитина народжується тверезою, але вже у віці 5–6 років вона запрограмована на те, що, коли вона виросте, вона питиме, як це роблять її батьки, або її оточення.

Невже в 5 років дитина може розуміти, що таке алкоголь?

Я вам більше скажу, ми проводили дослід, експеримент, якщо хочете. Пропонували групі дітей цього віку погратися у свято. Вони одразу починали накривати на стіл, ставили кеглі замість пляшок та кубки замість кухлів, робили вигляд, що п'ють, а потім — імітували п'яних.

А в чому причина цієї запрограмованості?

В першу чергу — в оточенні. В традиціях. Українські традиції нерозривно зв'язані з алкоголем — де ви востаннє бачили новорічне свято без принаймні шампанського? У нас більше 90% населення — залежні від алкоголю. Але тут я маю пояснити, адже цифра шокує — з точки зору собріології людина вважається алкозалежною вже тоді, коли у неї в голові народжуються аргументи, які захищають алкоголь. Тобто фактично не важливо, чи п'є вона.

А є якісь об'єктивні чинники, що формують ставлення до алкоголю? Наприклад, вік чи стать.

Ні, це абсолютно не важливо. Не важливо, яку освіту має людина, яке соціальне становище. В Україні дуже сильно розвинена культура споживання алкоголю.

Наскільки я зрозуміла, собріологія якраз націлена на пропаганду тверезості, на просвітницьку діяльність. То невже ці 90% залишаються «алкозалежними» навіть після роз'яснень?

Зараз я вам спробую розказати про те, як сприймають (на жаль) українці ці роз'яснення.

30–32% людей інформацію сприймають. Тобто вони чи вже так живуть, чи хотіли би так жити, але не мають аргументів, щоб захистити тверезість.

А для цього потрібні аргументи?

Уявіть собі, потрібні. У нас є 100 причин, щоб пити, але немає жодної, щоб не пити. Трошки відхилюсь від теми. Уявіть собі, я у школі дівчинку маленьку питаю: «А ти знаєш, що таке тверезість?» Вона мені відповідає: «Ну це, мабуть, коли дядя звечора був п'яний, а зранку він тверезий, і тому йому голова болить». Алкоголь став нормою.

Давайте повернемось до сприйняття тверезості різними групами.

Так, давайте. Закінчу з тими 30% — ця група скорочується щороку. Років 15 тому їх було більше 40%.

Наступна група — це ті, хто інформацію сприймає, але недовірливо і не одразу, їм потрібні наукові факти, докази, відповіді на запитання та багато часу. Їх 40%.

10–15% — не сприймають інформацію щодо питущості, якщо вона розбігається з їхніми власними переконаннями. Це зазвичай лідери, які самі звикли впливати на оточення.

Ну і 5–7% складають ті, до кого взагалі не можна пробитися.

І що робити?

Я вважаю, що в першу чергу ми маємо зрозуміти, що нетверезість — я наголошую, йдеться не про алкоголізм, а неприйняття тверезості як природного нормального стану — це не медична парафія. Це психологічно-педагогічна проблема. Потрібна загальнодержавна програма з пропаганди тверезості. Викладати ці лекції мають підготовлені собріологи, психологи.

Чому ви так сильно розмежовуєте алкоголізм та нетверезість?

Тому що на алкоголіків припадає всього 5% спожитого алкоголю. Все інше випивають не алкоголіки. І в цьому проблема. Треба не боротися проти алкоголізму, а боротися за тверезість. Я за те, щоб алкоголь визнали наркотиком. Це, мабуть єдине, що може зробити медична сфера. Все інше — в руках держави. Якщо нічого не зміниться, нація просто виродиться, адже кожне наступне покоління набагато слабше та більш хворе.

Опубліковано на marianchyk.wordpress.com

Опубліковано: 2012 р.