Офіційний сайт руху

Пити чи не пити? Поради швейцарського вченого Огюста Фореля

Огюст Форель — один з перших учених, що сформулировав у тезах питання щодо вживання алкоголю, які найбільше хвилюють суспільство.

Клініка «Бургхельцлі» збереглася до наших днів. Вона і тепер відноситься до Цюрихського університету

Купюра номіналом 1000 швейцарських франків 1976–1979 років випуску, на якій зображений Огюст Форель. Виведена з обігу 1 травня 2000 року

...Іноді доводиться зустрічати цитати середньовічного вченого і лікаря Авіценни (980–1037), який допускав вживання вина дорослими людьми в лікувальних цілях. Дещо більше у нас відомі рядки Омара Хайяма (1048–1131), що прославляють винопиття.

Проте чомусь майже зовсім забутий швейцарський вчений Огюст Анрі Форель (1848–1931), який жив і творив рівно на вісім століть пізніше перського філософа й астронома, а значить — спирався на набагато точніші наукові дані.

У віці 31 року Огюст Форель став професором психіатрії в Цюріхському університеті і директором психіатричної клініки «Бургхельцлі». Поступово формувалися його життєві переконання. По-перше, Форель рішуче виступав за рівноправ'я жінок і чоловіків. У 1871 році Огюст побачив, скільки лиха і руйнувань приносить війна. З тих пір він став активним учасником міжнародного руху прихильників миру. З 1887 року Форель підтримував боротьбу за закриття публічних будинків у Цюріху. Через десять років, після загального голосування з цього питання, вони були закриті.

Огюст Форель, до речі, також рішуче виступав і проти міжнаціональної ворожнечі. Вже в 1920 році він писав: «Я засуджую прояв будь-якої національної, конфесійної та політичної обмеженості, в тому числі і антисемітизм як антисоціальне, антиетичне і антиінтернаціональне явище».

Але найпомітнішоо (поміченого і сучасниками, і нащадками) свого переконання Огюст набув після семи років не самої, м'яко кажучи, успішної роботи на посаді керівника вже згаданої лікарні (1879–1898). Про це він сам написав у 1886 році:

Раніше я пив помірно, за винятком кількох випадків пиятики в юності... Будучи директором клініки «Бургхельцлі» в Цюріху, я повинен був лікувати п'яниць. Одного з них (Людвіга), якого я вважав невиліковним, таки вилікували в клініці «St. Chrischona» в Базелі завдяки режиму тверезості. Це був перший заслужений мною ляпас, тим не менш, я продовжував пити пиво і вино.

І ось восени 1885 року до мене прибув мій тесть Фріц Штейнхайль. Навесні він доставив мені шевця Якоба Босхардта, який робив взуття за формою ноги, а не навпаки. Я запропонував йому келих вина, але він відмовився. Він був тверезником. Я запитав його, чи може він моїх п'яниць з клініки «Бургхельцлі» приймати до своєї спілки «Синій хрест»¹. «Звичайно!» — була його відповідь. І з тих пір я бачив вилікуваних п'яниць, а сам продовжував пити з нечистою совістю.

У 1886 році Босхардт прибув до мене з приводу ще одного п'яниці. «Чому я не можу впоратися з цим обов'язком, виліковувати п'яниць, в той час як ви це робите?» — запитав я його. «Дуже просто, — відповів мені Босхардт, — я тверезник, а ви ні». «Ну що ж, — сказав я йому, — ось вам моя рука: з сьогоднішнього дня я стаю тверезником». Так в 1886 році я став тверезником і залишаюся ним до сьогоднішнього дня, до 1928 року.

І вчений дотримав свого слова. Він присвятив вивченню питань тверезості та алкоголізації досить багато часу, щоб сформулювати в тезах відповіді на питання щодо споживання алкоголю, що найбільше хвилюють суспільство.

Тези Огюста Фореля

  1. Кожний алкогольний напій, в тому числі і отриманий внаслідок бродіння, як, наприклад, вино, пиво або фруктове вино, є отрутою.
  2. Ці отрути вбивають більше 1/10 чоловіків Швейцарії старших 20 років, забезпечують приблизно 30% наших пацієнтів психіатричних лікарень, впливають на 75% злочинів проти особистості, роблять народ дурним і грубим, гальмують і уповільнюють духовну роботу, знижують моральний рівень і коштують величезних сум грошей, не приносячи ніякої користі. Насправді Швейцарія ввозить більше алкогольних напоїв, ніж вивозить. Отже, гроші, що заробляються виробниками і торговцями спиртними напоями, вилучаються з кишень інших швейцарців й у всієї нашої країни. Таким чином, вся енергія, вся робоча сила, яка застосовується у цій індустрії, служить тільки для отруєння нашого народу...
  3. Так звані «помірно» питущі не зміцнюють свій організм, не живлять себе і нічого не отримують при цьому. Вони втрачають у середньому близько 6 років свого життя... і страждають від захворювань наполовину частіше, ніж тверезники.
  4. Третину індійської армії складають тверезники. Ця третина спричиняє у дванадцять разів менше правопорушень (при рівному числі солдатів 73 проти 869), і на неї припадає наполовину менше днів захворювань, ніж в інших двох нетверезих третинах цієї армії.
  5. Кожен, хто п'є алкоголь помірно, спокушає (несвідомо) частину своїх більш слабких співгромадян робити те ж саме. Тим самим він долучається до провини в алкоголізації народу й у згаданих у пункті №2 нещастях, оскільки більшість ніколи не може зупинитися на рівні помірного пиття.
  6. Тверезник отримує набагато більше задоволень, ніж їх втрачає, бо він стає більш здоровим. Людина не в змозі, насолоджуючись штучним способом, не втратити при цьому великої кількості природних насолод.
  7. Якщо тверезість буде отримувати все більше і більше поширення, то її загальне введення не зашкодить жодному професійному класу і жодному виду землеробства. Вона приведе до іншого благодатного вживання винограду і фруктів, от і все. Вона збільшить багатство країни, чиї сили, здоров'я і мораль не розтрачувати даремно і руйнуватися алкоголем.
  8. Сама звичка до «помірного» пиття уповільнює і гальмує будь-яку духовну роботу, збільшує кількість помилок, робить наше мислення більш тривіальним і більш поверхневим, зменшує мускульну силу і безпеку при русі, тим самим зменшує здатність до будь-якої фізичної та духовної роботі... Алкоголь значно змінює нервові клітини головного мозку!...
  9. Алкоголь псує зародкові клітини питущих чоловіків і жінок, в результаті їх потомство в тій чи іншій мірі вироджується...
  10. В якості ліків алкоголь, як правило, ні на що не здатний... Хіба що в якості розчинника певних медикаментів він корисний.
  11. Якщо коротко, алкогольне питання розкривається таким чином. Якщо за помахом чарівної палички усунути всіх п'яниць країни, то через кілька років їх місце займуть нові. Дійсно, кожен рік помирає дуже велика кількість п'яниць, але при цьому їх загальна кількість не скорочується. Уявімо, навпаки, що в тій самій країні всі помірно питущі люди раптово перетворилися на довічних тверезників — через кілька років там більше не буде з'являтися жодного п'яниці. Тим самим помірно питущі утворюють інкубаторні станції (Brutstaette) алкоголізму, а причина самого алкоголізму полягає у вживанні алкоголю, яке, будучи широко поширеним, непомітно приводить більшу частину народу до зловживання.
  12. Отже, єдиний спосіб оздоровлення полягає в ліквідації вживання всіх напоїв, отриманих шляхом бродіння чи перегонки, а також торгівлі, яка сприяє їх виробництву.

Настільки переконаних тверезників, як Форель, складно було зустріти у тодішній Європі, серед його сучасників. Навіть у своїй великій роботі «Соціальне життя мурашок», яка зробила його всесвітньо відомим експертом з цих комах, він попереджав усіх, хто займається вивченням мурах, про небезпеку вживання алкоголю.

Як підсумок, наведемо ще одне висловлювання Огюста Фореля:

Всі ті, хто закликає до помірного вживання алкоголю, опіуму тощо, — це не просто несподівані спокусники тих, хто бореться із спокусою, вони також є винятковим джерелом, якщо не сказати яєчником, алкоголізму, а також всіх наркотичних інтоксикантів, які ведуть до дегенерації мозку і нервової системи. Всі сп'янілі індивідууми починають з помірного споживання наркотику і, таким чином, рекрутуються з лав помірно питущих.

Коли в 1931 році Огюст Форель пішов з життя, на його надгробному пам'ятнику зобразили мураху і написали по-латині: «labor omnia vincit» — тобто «Праця перемагає все» (слова давньоримського поета Вергілія). А поруч з'явився інший напис: «Апостол антиалкоголизма».

¹ «Синій хрест» — протестантська тверезницька організація, що існує і понині (примітка Володимира Михайловича Ловчева)

Джерела інформації:

Ловчев В.М. Август Форель: великий учёный и великий трезвенник.

Собриология. Наука об отрезвлении общества. / Под ред. проф. А.Н. Маюрова. — Н. Новгород: Гладкова О.В., 2011 — 503 с. C 189–192.

Опубліковано: 15 серпня 2015 р.

Можливо, Вас також зацікавить:

4–05 березня 2021, Київ: Алкоголь і тверезість: минуле та сучасність

11–19 липня 2020: Щорічний всеукраїнський з'їзд тверезницького руху

17 січня 2020, , Черкаська область: Тверезість заради життя в Драбові

15 січня 2020, , Черкаська область: Уроки тверезості в Драбівському районі

17 грудня 2019, , Черкаська область: Урок тверезості в селі Подільське Черкаської області