Офіційний сайт руху

Дивлячись в обличчя демонам

Дивлячись в обличчя демонам

— Ну що? Перспективний хлопець? — спитав Зелений Демон.

— Так, подає надії. Незабаром буде мій, — відповів йому Синій Демон. — Думаю, на цей раз я тебе випереджу!

— Роком раніше — роком пізніше, яка різниця? — задумливо сказав другий.

Десь у дитинстві

В класі шостому чи сьомому я вперше закурив. Нам з товаришем вистачало пачки сигарет на тижні два. Пам'ятаю, особливо мені подобались сигарети з ментолом. Мабуть, інстинкти ще хоч якось хотіли зафарбувати гидотний смак в роті і сморід від отрути.

Втім, курили ми небагато і нечасто, але вже тоді я призвичаївся. Ідучи гуляти на вулицю я усвідомлював, що йду саме курити, і чекав цих хвилин з нетерпінням.

От тоді я і навчився курити «в тягу», а не пихкати і не «переводити» сигарети. Я став крутим!

9 клас

Тепер, як не дивно, я курив рідше, але систематичніше. З іншим товаришем був обряд: купувати в п'ятницю по 3 сигарети і зі смаком їх викурювати.

Так, до закінчення школи я курив по 5-10 сигарет на день.

— Є контакт!

— Що? — не зрозумів Синій Демон.

— Так у мене рідко хто починав! У нього велике майбутнє! На останньому дзвонику вперше спробував горілку і одразу втягнув грамів 400! А до того, за все життя випив літра 3 пива і все!

— Вітаю, — Синій Демон усміхнувся, — якістю береш!

Атестат зрілості

Все. Школа закінчилась. На випускному я вже був крутіше всіх крутих, бо за плечима п'ять годин блювання після останнього дзвоника. На випускному я вже всім показував, як краще закусувати — помідорами!

Можу авторитетно сказати: негативні наслідки першого досвіду пияцтва не те, що не викликали відрази до алкоголю, а не викликали взагалі жодних негативних емоцій! Звикання до алкоголю відбулось за три години застілля! Тепер за відчуття наркотичного сп'яніння від алкоголю я був готовий пити будь-коли. Основною розвагою тепер стала п'янка. Спорт, яким займався, пішов в далеке минуле.

— Можеш мене привітати: вже перейшов на повну обойму — пачка на день! — задоволено сказав Синій Демон.

— Ну, ти так не зазнавайся, бо я тобі теж допомагаю! Коли хлопець п'є — то і дві пачки може вгасити, — відповів Зелений Демон.

Alma Mater

Оце був час! Алкоголь рікою. Курив навіть в кімнаті, в якій спав! Організм ще мав запас міцності і особливого дискомфорту, крім як наступного ранку, не відчувалось. Так пройшло роки чотири.

Я знав до чого це призведе, але мені було плювати.

Легені?

«Но єслі єсть в карманє пачка сігарєт — значіть всьо нє так уж плохо на сєводняшній дєнь».

Були безглузді спроби кинути курити, але це швидше було по приколу. Сильної необхідності в них я не бачив. Проте вже тоді я зрозумів одну вкрай важливу річ — я НІКОЛИ не кинути курити!

— Привіт! Ти вже помітив?

— Ага! Щось слабенький він якийсь — вже почав потихеньку загинатись, — відповів Синій Демон. — Може ти перегнув.

— Не знаю. Все одно ще протягне довго, тільки може почати замислюватись...

— Ну то й що? Скільки таких, що замислились? Шанс, що зістрибне, один з мільйонів!

— І це правильно. Та й посміємося від душі, коли почне «кидати» чи «зав'язувати» — усміхнувся Зелений Демон.

Фінішна пряма

23 роки. Я вже бачив стрічку на фініші.

23 роки. Рівень артеріального тиску вже два роки перевищує небезпечний. Важке дихання з самого ранку. Дзвін у вухах весь день, іноді навіть заснути не міг. Серце так сильно билось, що від цього аж боліло в грудях. Біль у шлунку — я досі не знаю, що це точно було. Слабкість. Фізична. Моральна.

23 роки. Останні два роки я не пам'ятаю жодного дня, щоб я не випив хоч би пляшки пива. Чи були на це причини? Депресія, якісь страждання? Ні! Просто хотів випити — бо це наркотична залежність! Бо ти не можеш не пити! А хто п'є рідше — той ще просто не вийшов на пряму. Різниця лише в часі.

23 роки. Сильне усвідомлення, що треба щось міняти. Почав курити по пів сигарети — виходить лише 10 сигарет на день. Не курити зранку на пустий шлунок. Не курити, поки не прийдеш на роботу. Хочу кинути!

— Бачив останні потуги? — злісно посміхався Синій Демон.

— Так, досить мило. Добре, що пробує — швидше зрозуміє, що це безглуздо.

Ще кілька метрів...

Я цілий день не курив! Таких днів за останні сім років може на тиждень назбирається (та всі вони були вимушені). Мабуть в цей день я зрозумів те, що, може, мене і врятувало. Я зрозумів, що скоро кінець. Я і раніше розумів, що це і буде причина мого кінця, але в цей день я це якось, майже фізично, відчув. Я НІКОЛИ не кину курити! Це неможливо. Ніщо мене не врятує. Не знаю скільки проживу, але знаю що буду курити ВСЕ ЖИТТЯ!

Я зайшов в офіс і пішов в напрямку ліфта.

— Філософ майже.

— Ага.

Останні шість поверхів

Про що я думав сідаючи того дня в ліфт? Не пам'ятаю.

Двері зачинились і ліфт поїхав вгору.

Це були останні шість поверхів. Я вийшов з ліфта і зайшов в свій кабінет.

— Привіт! — сказав я.

— Привіт! — відповіла вона. Це була моя співробітниця.

— Вже курити ходила? — поцікавився я.

— Я не курю.

Що? Вона не курить? Це смішно! Димить не менше за мене і тут таке видає. Ну ще ж в п'ятницю курила!

— А чого кинула? — спитав я злорадно, бо знав, що максимум день протримається. Вона кидала теж багато разів, як і я, і все з тим же результатом.

— Книжечку почитала гарну і курити не буду — відповіла вона.

Ага! Так і зразу!

До речі, того дня вона так і не закурила...

Що було далі? Наступного дня я взяв ту книжку і вже на двадцятій сторінці зрозумів, що ніколи не буду курити. Так і не закурив.

— Ну ось, ще один! — то були останні слова Синього Демона.

— Прощай! — сказав Зелений Демон, оплакуючи свого соратника.

Чого ж мені так запав в голову той ліфт? Про що я тоді думав, що тримав у руках? Я б зараз багато віддав, щоб це пригадати. Цей ліфт для мене як символ свободи, яку я отримав. Чи міг я думати, що двері того ліфта — це двері з семи років рабства? Ні. Може, то був якийсь портал в інший світ? Не знаю. Але чомусь мені здається, що в цьому ліфті, на коротку мить, я побачив обличчя Демонів.

В.,
Лауреат конкурсу на кращу історію про початок тверезого життя, 2011 рік.

Скачати DOC

Опубліковано: 2011 р.

Можливо, Вас також зацікавить:

2011: Повернення до себе

2011: Чемпіон

9 грудня 2010: Сказка о будущем

2009: Мені потрібна сміливість