Офіційний сайт руху

Досвід країн світу по обмеженню споживання алкоголю

В Інтернеті опубліковані думки псевдо-експертів про те, що в законопроекті містяться доволі жорсткі методи захисту населення нашої країни від алкоголізації, а також про те, що алкогольне лобі неможливо перемогти.

Ми вважаємо, що алкогольне лобі можливо перемогти лише якщо діяти, а сучасна ситуація з алкоголізацією суспільства вимагає негайних жорстких дій. Щоб довести, що в законопроекті 2062 немає надзвичайних і не апробованих мір, ознайомтеся зі статтею про досвід інших країн у захисті народу від алкоголізації.

Координатор руху «Твереза Україна» в м. Київ Гриценко І.В.

Досвід країн по обмеженню споживання алкоголю за допомогою законодавчих та економічних засобів

Обмеження щодо продажу та вживання алкоголю різної степені жорсткості (від абсолютного сухого закону до непослідовних полумір — так званих «полусухих законів») впроваджують у Ісландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Саудівській Аравії, Албанії, Алжирі, Бангладеш, Бахрейні, Беніні, Брунеї, Буркіна-Фасо, Бурунді, Бутані, Східному Тиморе, Гамбії, Гані, Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Джібуті, Єгипті, Замбії, Західній Сахарі, Зімбабве, Індії (штати Бомбей і Мадрас), Індонезії, Йорданії, Іраку, Ірані, Ємені, Камбоджі, Камеруні, Катарі, Кенії, Китаї, Коморських островах, Кот-Д’Івуар, Кувейті, Лаосі, Лесото, Лівані, Лівії, Маврикії, Мавританії, Мадагаскарі, Малаві, Малайзії, Малі, Мальдівах, Марокко, Монголії, М’янмі, Непалі, Нігері, Нігерії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Омані, Пакистані, Палестині, Папуа-Нової Гвінеї, Руанді, Свазіленді, Сейшельських островах, Сенегалі, Сінгапурі, Сирії, Сомалі, Судані, Сьєрра-Леоне, Таїланді, Танзанії, Того, Тунісі, Туркменістані, Туреччині, Уганді, Центральноафриканській Республіці, Чад, Шрі-Ланці, Екваторіальної Гвінеї, Еритреї, Ефіопії (82 країни).

Країни

Ісландію, Швецію, Норвегію, Фінляндію складно назвати тверезими, але відносно українського алкоголізованого суспільства різниця величезна. Це обумовлено впливом сухого закону, який діяв у цих країнах. В Норвегії він діяв з 1919 р. по 1926 р. За цей період споживання алкоголю зменшено з 20 л до 3 л на рік. Доречи, це типова картина: сухий закон має тільки позитивні наслідки. Негативні наслідки є тільки при непослідовних зусиллях з протидії контрабанді та самогоноварінню (коли правоохоронців не зацікавили копійчиною) та недостатній або формальній роз’яснювальній роботі. Навіть тоді рівень шкоди від алкоголю та тютюну буде в рази менший, ніж від легального обігу.

В Фінляндії сухий закон діяв з 1919 р. по 1932 р., в Ісландії —з 1915 р., а заборона пива як дешевого стартового наркотику знята лише у 1989 році.

На жаль, сьогодні склалася типова картина, коли здійснено справжній перелом в положенні і в результаті починається суспільне відродження: нація розслабляється, починається зворотній процес споювання. Сухі закони відмінені в скандинавських країнах виключно з зовнішніх причин. Країни-виробники алкоголю (Іспанія, Франція і т. ін.) поставили ультиматум: або ви купуєте наш алкоголь, або ми відмовляємось від вашої риби.

Не слід тлумачити лібералізацію законодавства цих країн щодо алкоголю як прогрес суспільної думки. Дозволити пити «культурно» і «помірно» народові, який вже зазнав процес антиалкогольного очищення, означає змарнувати усі позитивні досягнення. Продавати алкоголь та вірити у стабільність рівня споживання — крайня форма наївності, соціальна утопія. Але й зараз є, чому повчитися у деяких країн.

Ісландія

Алкоголь в Ісландії продається тільки у державних винних крамницях, купувати його можуть тільки ті, кому виповнився 21 рік. Більшість магазинів мережі Vinbuð працюють з понеділка по суботу до 18:00, а в неділю закриті. Кількість магазинів становить 48 на 320 тисяч осіб, які населяють острів (6,6 тисяч осіб на 1 точку продажу.) Рівень споживання алкоголю на рік — 6,3 л на 1 людину.

Пиво в Ісландії коштує дорого з причини високого податку з роздрібного продажу — 40,1 % (майже на 5 % більше, ніж у вина).

Норвегія

У Норвегії рівень споживання абсолютного алкоголю на душу населення становить 7,8 літрів на рік. В цій країні купувати пиво і вино дозволено особам, вік яких досяг 18 років, а міцні алкогольні напої — людям, що досягли 20 років. Вино, міцне пиво та усі види міцного алкоголю у Норвегії можна придбати тільки у державних магазинах. На 17 тисяч осіб приходиться один магазин державної монополії «Vinmonopolet». Графік їх роботи: понеділок — четвер з 8.00 до 18.00, п’ятниця — з 9.00 до 18.00, субота — з 9.00 до 15.00 (тільки у столиці). В невеликих населених пунктах таких магазинів взагалі може не бути.

Ставка акцизу складає 44,9% з 1 літра чистого спирту плюс податок з роздрібного продажу. Податок з роздрібної ціни на пиво становить 14,5% (пропорційно градусу), на вино — 42,1%, на міцний алкоголь — 71%. Великі податки з роздрібного продажу: 47,7% — на пиво, 37,3% — на вино, 59,9% — на міцний алкоголь.

Алкоголь та тютюн, як і в інших скандинавських країнах, дуже дорогий: пляшка горілки коштує 70—100 євро, пачка цигарок — 8 євро.

Швеція

У Швеції рівень споживання абсолютного алкоголю на душу населення становить 10,3 л. Податки з роздрібного продажу у цій країні високі, але нижче, ніж у сусідів: 11,7% на пиво, 34,6% — на вино, 50,1% — на міцний алкоголь. Ставка акцизу з 1 літра чистого спирту — 25,4%.

В Стокгольмі є лише 28 алкогольних магазинів, які працюють з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 18.00, у суботу — з 10.00 до 13.00. В цій країні на 22 тисяч осіб нараховується одна точка продажу державної алкогольної монополії «Systembolaget». Якщо вік людини не досяг 21–23 років, то її не пустять в деякі бари.

Цікавим є досвід Швеції в плані обмежень.

Знайомтесь, Іван Братт. Він був лікарем і громадським діячем, що знаходився під впливом вчення Льва Миколайовича Толстого (доречи, переконаного тверезника). У 1909 році Братт запропонував ввести у своїй країні систему індивідуального контролю за споживанням спиртного. Його ідея полягала в тому, щоб продавати алкогольні напої по певним нормативам (не більше визначеної кількості пляшок на душу населення в місяць). При цьому порядок продажу алкоголю був би гнучким і міг змінюватися, залежно від особистих обставин споживача. Наприклад, якщо він попадався на правопорушенні, то спиртне протягом якогось часу йому не продавали. Чи навпаки, якщо у людини планувалася сімейна урочистість, то продати йому спиртного могли і більше норми.

За системою Братта право на купівлю чотирьох літрів спиртного 1 раз на місяць мали голова сім’ї або особа у віці не менше 21 року, що мала постійну роботу. Картка на право отримання «продукту» була дійсна тільки у певному магазині.

Звичайно, система Братта, як її пізніше назвали, була введена не за один день, не без боротьби і не на усій території відразу. Усе відбувалося поступово, з роз’ясненнями, із зворотним зв’язком від населення, з відповідним законодавчим забезпеченням. Такий планомірний підхід до справи, а також особиста енергія і харизма самого Братта, що невпинно виступав перед публікою по усій країні, забезпечили його почину успіх.

Протягом 40 років після введення системи індивідуального контролю Швеція досягла певних успіхів у боротьбі з пияцтвом і алкоголізмом. В 1960 році система Братта через різні політичні і економічні причини була скасована, і тільки за один рік захворюваність білою гарячкою в Швеції підскочила майже в п’ять разів.

З точки зору абсолютної істини підхід Братта був компромісом. Якби сухий закон протримався такий самий строк, як система Братта, Швеція отримала б 2 – 3 покоління абсолютно тверезих дітей, які ніколи не бачили, як їхні тато й мама вживають алкоголь (хоча й тільки на свята). Це дало б дійсно вражаючі результати.

Таким чином, якщо ви сповідуєте алкогольний індивідуалізм («дайте мені пляшку, а що твориться у суспільстві, мене не цікавить» або «алкоголіки винні, їх і виховуйте»), перед вами буде стоятиме складна задача — пов’язати особисте із суспільним так, щоб вони не суперечили одне одному, але знайте: це неможливо.

Фінляндія

Рівень щорічного споживання абсолютного алкоголю у Фінляндії — 12,5 л на душу населення.

В Фінляндії п’ють найбільше з усіх скандинавських країн. Вино, горілку, коньяк, лікери і навіть пиво міцніше 4,7 градусів можна купити тільки в магазинах компанії Alko (Алко), які не працюють у неділю і в дні державних свят. Час роботи: пн. — пт. з 9:00 до 18.00 або 20.00, у суботу — до 16.00 або 18.00.

У Фінляндії заборонено продавати алкоголь особам у нетверезому стані і людям, вік яких не перевищує 18 років. Міцні напої можуть купити особи старше 20 років, 118–19-тілітнім продадуть легкі «напої» (до 22 %).

Висновок: революційні пропозиції законопроекту 2062 — насправді не такі вже й «революційні». Для цілого ряду найзаможніших країн Європи це буденна реальність, спосіб підтримувати низький рівень безробіття, сирітства, злочинності. Невже ми не гідні такого життя?

Координатор руху «Твереза Україна» в Дніпропетровській області
І.С. Мамутов

Опубліковано: 2011 р.