Официальный сайт движения

Консультация для родственников и небезразличных к алкозависимым

Не будемо витрачати час на розмови про те, як погано, коли хтось у сім'ї п'є, як погано алкоголь впливає на суспільство в цілому, та сваритись-плюватись на молодь з пляшками в руках. Одразу до справи.

У вас є знайома людина, що потребує допомоги? Нечудово... але хто, як не ви, може їй допомогти? Все, чого я дійсно хочу — можу.

Аксіома: алкоголіку пити не можна взагалі, ні граму. Він або зовсім живе тверезо, або уходить в запій. 2-3 роки не п'є, 10 років не п'є, 50 — різниці немає: потім ковток зробив — все, понеслась нелегка! Організм звиклий, натренований і потребує. Все!

   

Що таке залежність? Етиловий спирт, потрапляючи в організм, розноситься кров'ю по клітинах. Не можна не сказати, що мільйони з них гинуть від токсичності спирту та закупорки капілярів. Особливо страждає мозок, ось чому людина деградує. Наші судини захищені ззовні жировою (ліпідною) тканиною, а спирт, завдяки своїй розчиняючій здатності, проникає всюди. Чим більше та частіше людина п'є, тим більше наслідків вживання отрути накопичується в організмі. Всі наркотики мають таку здатність: і марихуана, і опіум, і кокаїн, і героїн. При кожному фізичному навантаженні в кров потрапляє маленька доза наркотику, яка просить: «Ще!». Може, хтось перший раз чує, що спирт — це наркотик?

Алкоголь — це мутагенна (здатна викликати мутації зародкових клітин), нейротропна (вибірково діє на нервову систему), протоплазматична (ушкоджує всі без винятку органи та системи людського організму) наркотична отрута (визиває загальмування реакцій, послаблення уваги, порушення координації рухів). В обхід свідомості нам нав'язали, що пити обов'язково треба, тільки в міру. Рекомендую почитати про алкоголь, про всі міфи та реальність книгу О. Почекети «Зберегти свободу».

Щоб допомогти рідній людині, у вас самих має змінитися ставлення до вживання алкоголю. Адже, по-перше, в будь-яких дозах це — зло, а по-друге: «хочеш змінити світ — змінися сам». Ви хочете, щоб ваш чоловік (дружина) негативно ставився до вживання алкоголю? Ви ж самі негативно ставитесь лише до надмірних доз, а ваше «трішки» додатково спокушає його. Мій чоловік, коли покинув пити, відверто про це сказав: «Ти п'єш, і мені хочеться». Якщо є підтримка, якщо змінене ставлення до алкоголю в сім'ї — менше спокус. Самі ж спокуси подолати допоможе лише зміна переконань. Переконання не міняються уколами, переливанням крові, кодуваннями та підшиваннями, вони змінюються тільки самоаналізом під дією правдивої інформації. Закодована людина відчуває себе неповноцінною при кожному зіткненні з алкоголепиттєвою ситуацією, чи в розмові про це, якщо вона (так само, як і ви) не усвідомить, що алкоголь нікому не потрібно вживати, що він придатний тільки для технічних потреб, як ацетон, як керосин чи скіпідар.

Ще таке питання: якщо хтось, наприклад лікар, рекомендує людині не їсти щось шкідливе для організму, а сам вживає цей продукт; якщо, наприклад, вчитель повчає учня: «не ябедничай», а сам іде до директора та «розповідає» щось про іншого вчителя — мають вони моральне право говорити іншим: «не роби, бо це погано», якщо самі так роблять? Так само і з алкоголем. Якщо говорити комусь, щоб не пив, а самому вживати — виходить лицемірство. Говорити «знай міру» алкоголіку все одно, що глухому.

Скажете: «Ну, я мало п'ю, а він хоче щодня і багато». Я вам скажу: «Немає особливих людей, що не вміють пити, є — алкоголь». Так, чим більше і частіше людині випало випити в житті в силу характеру, оточення, моделей поведінки, скопійованих в тому числі і з батьків, тим менше у неї гальм. Якщо сьогодні один келих шампанського, то завтра два потрібно вже для входу в той самий стан, а післязавтра — келих вина чи чарка горілки. І в один прекрасний день гальм зовсім не залишається. Звичайно, проміжки між зростаючою переносимістю вимірюються роками, це і є найнебезпечніша западня — дуже поступово і непомітно для самої себе людина стає такою залежною, що не може самостійно вибратися з тої ями.

Навіть «помірно» і «культурно» питущі люди, які вживають алкоголь тільки на свято, важко відмовляються від алкоголю, бо, по-перше, не уявляють собі життя без нього (нав'язана нам «традиція», що веде до виродження) і, по-друге, алкоголь принципово міняє погляд на вживання наркотичних отрут. Такі люди і споюють інших, подають поганий приклад дітям, бо алкоголіки не приваблюють дітей, їх приваблює святкова атмосфера біля спиртних виробів (швидше переставайте бути такими людьми). Такі люди говорять «чого мені не пити, я що алкоголік? Я не п'ю, я тільки на свято, я як всі». До речі, і алкоголік так само думає, що він «п'є як всі». Рідко, навіть ніколи і не зустрінете алкоголіка, що буде бити себе в груди і кричати: «Я алкоголік!». Наша система «помірно-культурного» пиття так хитро зробила, щоб людина навіть самій собі боялася признатися, що вона алкоголік. Хоча совість кричить, але вона заглушується новою дозою алкоголю.

Кого у нас прийнято називати алкоголіком? Людину, що валяється під забором, без роботи, без сім'ї, в калюжі власної сечі?! Ну, хто хоче бути зачислений до такої когорти, хто хоче бути схожим на такого алкоголіка? Ніхто. В суспільстві це не визначення залежності — це зневага та наруга і тому людина з усих сил свідомо і несвідомо опирається, гординя заважає визнати себе алкоголіком, тобто гіршим за інших в розумінні оточуючих. Ні, він не гірший за інших! І він дійсно не гірший, просто в капкан попався, а все суспільство ще сильніше захлопує його. Допоможіть йому, визнайте і зробіть принципом життя тверезість! Доведіть, що алкоголь взагалі не потрібно пити, покажіть приклад, полегшіть йому задачу (дуже складну, не сперечаюся, — ніколи не відмовляйтеся від мети) — відмовитися від вживання одурманюючих речовин.

Найважливіше для успіху: чи любите ви цю людину? Якщо так, то у вас все вийде, якщо ні, то питання стоїть ребром: навіщо продовжувати деструктивні стосунки? Якщо ви вибираєте, все ж таки, жити разом, знайдіть в собі любов, відкопайте, почистіть, відмийте, поставте на перше місце, нехай вона керує всіма вашими діями. Тільки любов, терпіння та розуміння, сприйняття людини такою, якою вона є, допоможе вам. Якщо не ви, то хто? Потрібно перейти на більш відкриті стосунки, адже в сім'ї, де є людина, залежна від алкоголю, існують неписані правила: «не говори», «не відчувай», «не довіряй», «контролюй свої почуття».

І знову ж таки, перш за все доведеться попрацювати над собою: ясною, тверезою головою, спокійно, розсудливо переосмислити всі сценарії та ролі в своїй сім'ї. Тут вже важко, іноді неможливо без допомоги психолога, або, принаймні, психологічної літератури (чим більше — тим краще). Конкретно може допомогти книга В.Д. Менделєвича «Наркозависимость и коморбидные расстройства поведения».

...Розумію, ви навіть не уявляли собі, і ще не уявляєте, скільки роботи вам випадає. Робота важка, (бо себе виховувати найважче), але й найвдячніша — ви станете спокійнішою, впевненішою людиною.

Коли ви самі перестанете грати у стереотипну поведінку (типу всі хороші, коли «він» п'яний, всі замкнуті та ображені, коли тверезий, чи навпаки) — тоді ви дійсно почнете контролювати ситуацію. Подивіться на себе збоку, завжди дивіться на себе збоку, чи ви щира, чи ви спокійна? Дослідіть свої відчуття та почуття, занотуйте їх — на папері легко бути щирим (і корисно): ось тут образа, ось тут страх, ось тут жалію, а тут люблю. Гніватися та ображатися дозволяється лише ззовні, лише трішки, не пускайте далеко всередину це чорне руйнівне коріння, воно руйнує все: здоров'я, щастя, молодість, успіх. Прощайте, прощайте, прощайте! Спокій прийде до вашої душі, коли ви зможете оцінювати і відпускати від себе страх і гнів. Це непросто, знаю на власному досвіді, але лише такий шлях веде до щастя.

Знаходьте причини похвалити ту людину, заохотити до відповідальності, користуйтесь кожною нагодою, щоб сказати, що ви його любите, що він сильний і йому не потрібний допінг. Адже зло перемагається тільки добром!

Не можна відкладати позбавлення від шкідливих звичок на невідомий період часу. Залежна людина все більше деградує, все важче до неї достукатися. Алкогольні ритуали, сімейні ролі все більше пускають коріння, і найголовніше, — діти наслідують ті сценарії поведінки, недовіра зростає, це все відображається на житті наступних поколінь, тільки до них через алкоголь швидше приходять нелегальні наркотики. За пивом та цигарками іде марихуана, за нею — героїн.

Хочете ви такого своїм дітям та внукам?

Читайте цю статтю щодня ввечері, щоб усвідомити свої задачі або (що краще) за її допомогою напишіть самі свої цілі та шляхи їх досягнення, їх перечитуйте. Контролюйте письмово кожний маленький крок в бік тверезості та щастя. Пам'ятайте: є ціль, є контроль — є результат! Місяців через два ви помітите, що автоматично спокійніше реагуєте на небезпечні ситуації, потім мудро уникаєте їх; ще через деякий час помітите, що та людина починає більш прихильно ставитися до тверезості... Хай вам допомагає Господь.

Анна Корниенко, г. Полонное

Скачать DOC (на украинском языке)

Опубликовано: 2009 г.