Офіційний сайт руху

Тверезі батьки — здорові діти

Тверезі батьки — здорові діти

Прогулюючись вулицями, можна побачити молодих батьків, які, крокуючи за візком, милуються своїм дитинчам. Але дедалі частіше трапляються випадки, коли замість того, щоб оберігати своїх дітей від несприятливого середовища, через свою необізнаність та несвідоме ставлення батьки самі стають прикладом шкідливих звичок.

Серце обливається сльозами, коли бачиш молоду маму чи батька, які в одній руці тримають дитину, а в іншій — сигарету чи пиво. На будь-які зауваги можна почути: «Дитина ще нічого не розуміє», «вона ще маленька», «вона знає, що це — кака» тощо. Невже батьки думають, що їх малюки розумніші за них? Вони ж самі рідко по-справжньому задумуються над словами, сказаними зі сторони.

* * *

Дитина, подібно до губки, всмоктує з навколишнього світу геть усе. Вона ще не може відрізнити хороше від поганого. Період найбільш інтенсивного пізнання — вік від 1 до 5 років. У цей час формується темперамент та закладаються основи світогляду. Тому саме в цей період дуже важливо виховати у дитині те, що батьки хочуть бачити у майбутньому.

Першою життєвою школою дитини є сім'я. Батьки, хочуть вони цього чи ні, неминуче виховують дітей за своєю подобою. Зазвичай, не помічаючи і не усвідомлюючи фізичної та психологічної згубності своїх шкідливих звичок, батьки передають їх своїм дітям.

Дослідженнями ВООЗ доведено: якщо в сім'ї один курець, існує імовірність 30--35%, що дитина куритиме. Якщо обоє батьків курять — ця ймовірність зростає до 70--85%. А у тверезих сім'ях — навпаки: менше 5% дітей стають курцями та питущими.

Як же відбувається залучення до шкідливих звичок? До одного року дитина лише відчуває все навколо, в тому числі й своїх батьків. Від року і далі — сприймає розумом. Поступово вона починає мислити образами: добра і зла, казкових та мультиплікаційних героїв, хороших і поганих істот тощо.

Батьки — виключно позитивний образ. Вони добрі, лагідні, чуйні, найкращі та правильні в усьому. Й у свідомості дитини закладається зразок для наслідування — наслідування найрідніших людей.

Позитивний образ включає в себе не тільки самих батьків, а й їхню поведінку. Коли дитина з цікавістю роздивляється, як тато з мамою випускають з рота дим, вона думає, що це — добре.

Побачивши це декілька разів, малюк захоче повторити за ними і потягнеться по сигарету. Батьки майже панічно заберуть її з дитячих рук говорячи: «Не можна, бо це кака!».

Минає час, і дитина знову бачить політ сизого диму з рота батьків. Знову потягнеться по сигарету, і знову «кака». Черговий раз спостерігаючи подібні «обряди», дитина опиниться перед парадоксом: з одного боку, батьки дарують любов, тепло та ласку, навчають того, що вміють самі. А з іншого — вони смокчуть загадкові «білі палички», які забороняють їй.

Опинившись у ситуації невизначеності, дитина не може раціонально осмислити цієї заборони. Але образ добрих, найкращих батьків стає міцним підґрунтям позитивного ставлення до куріння. Розуміння цього бракує більшості молодих батьків.

Те ж саме стосується й іншого наркотику — алкоголю. Змалечку дитина бачить свята з пишними столами, на яких красуються незвичайні пляшки. Із них у блискучі, наглянсовані чарки та фужери наливається якась рідина. При цьому звучить музика, гарні слова, звідусіль лунає сміх, а на обличчях — радісні посмішки.

Після прийняття «чудо-еліксиру» тато з мамою та й усі гості стають веселими, добрими і навіть кумедними. Дитині подобається такий образ застілля. Рано чи пізно вона потягнеться до чарки, бажаючи наслідувати поведінку батьків — випити тієї загадкової «веселої водички». Дитина, проти своєї волі та волі батьків, починає ставитися до алкоголю позитивно. Адже своїми вчинками батьки закладають дитині не тверезий, а алкогольноорієнтований образ поведінки: дискредитують в очах дитини одну з головних людських цінностей — природну тверезість, а також програмують дитину на вживання алкоголю у майбутньому. Кількість та різновид випитої отрути при цьому не має значення.

* * *

Біда України (і не лише України) — у відсутності спеціальних педагогічних програм для школярів та студентів, які через 5-10 років самі стануть батьками. Картина справді жахлива: станом на 2008 р. 79% хлопців та 67% дівчат — студентів ВНЗ, курять, 80% хлопців та 72,5% дівчат вживають алкоголь. Наголошую, це майбутня українська інтелігенція, котра буде виховувати наступне покоління та будуватиме країну. Цей жахливий факт ставить під загрозу виживання української нації.

Просвітницькі програми можуть підвищити рівень свідомості серед молодих людей. Передусім, це стосується їх власного здоров'я і тверезої поведінки, а також необхідності тверезого підходу у вихованні дітей.

Хто, як не батьки, повинні бути добрим прикладом для наслідування, а не копіювання шкідливих звичок. Адже не достатньо привести дитину на світ, нагодувати, одягнути її, вважаючи це виконаним батьківським обов'язком. У родюче поле дитячої душі потрібно посіяти добре насіння — тоді у майбутньому батьки отримають хороший урожай. Дитині потрібно віддати частину своєї душі. І важливо, щоби ця душа була чистою, тверезою — тоді чистим буде тіло.

Пам'ятаймо: тверезість — це єдиний правильний стан свідомості, що є необхідною умовою духовного, інтелектуального та фізичного розвитку людини, громадянина, особистості. Тільки батьківська тверезість може бути запорукою тверезості та здоров'я дітей.

Я.В. Стасів, доцент
Міжнародної Академії Тверезості,
викладач історії Львівського вищого професійного художнього училища

Опубліковано: Березень 2013 р.