Офіційний сайт руху

Вшанування пам'яті Ф.М.Калінчука

22 квітня 2017 року

Шепіївка

Зустріч біля могили засновника та ідейного натхненника сучасного тверезницького руху України у с. Шепіївка.

22 квітня, в батьківську суботу у селі Шепіївка Калинівського району Вінницької області відбулося вшанування пам'яті педагога, самовідданого ентузіаста, засновника та ідейного натхненника сучасного тверезницького руху в Україні Федора Михайловича Калінчука. Учасники руху Твереза Україна та родичі зібралися біля могили нашого вчителя, з дня смерті якого 10 травня пройде 5 років. Висловили свою вдячність Федору Михайловичу та його родині, переосмислили масштаби праці, проробленої апостолом тверезості.

...Стою у тиші біля могили. Поруч зі мною — соратники із багатьох міст України. І славутчани тут. Весняний вітер легенько торкається квітів і трав, що поставали навшпиньки, наче питають: «Чого він тут, у цій могилі? Йому б ще жити і жити, нести добро людям, писати книги, читати лекції, вести курси «Мистецтво тверезого здорового способу життя».

А мені подумалося, що

...для смерті небагато треба,

Лиш прийти, торкнутися — і все.

І полине душечка на небо.

Залишивши на землі усе:

Дім, родину, клопоти, тривоги,

Світ захоплень друзів дорогих.

Поспішає душечка у небо

На проміннях сонця золотих...

А вголос промовила:

Як швидко йдуть роки!

Пройшло вже цілих п'ять,

Як світ збіднів ще на одну людину:

Пішов з життя прекрасний чоловік,

Журавликом у небо він полинув.

Його теплом і ласкою зігріті,

Лишилися осиротілі діти.

Лишилися без дідуся онуки,

Яких би він увів у світ науки.

Вдовою залишилася дружина...

У всьому цьому — не його провина.

Такого лідера Тверезий рух лишився!

Та в пам'яті у нашій залишився.

Його книжки та лекції чудові,

Його натхненне, добре, щире слово.

Для нас, тверезників, дороговказом стали

І свічкою добра у серці запалали.

Тож хай він там спокійно спочиває,

Добра багато він зробив тут людям.

Його ми добрим словом споминаєм

І довго-довго пам'ятати будем…

Він взірцем був для нас

Жаль, що день його згас…

Марія Олександрівна Караван