Офіційний сайт руху

У Рівному православні християни відмовляються від алкоголю

14 грудня 2014 року

Рівне

14 вірян парафії преподобного Іова Почаївського склали обітницю тверезості — вони прийняли рішення жити тверезо протягом усього життя.

Зважаючи на глибоку ураженість України, в т. ч. Рівненщини, згубною звичкою вживання алкоголю частина вірян парафії преподобного Іова Почаївського м. Рівне відмовилась від вживання алкогольних виробів.

Це відбулося у неділю, 14 грудня, після закінчення богослужіння. 16 чоловік склали обітницю тверезості (відмови від алкоголю) та записалися до Золотої книги тверезості. Причому лише двоє з них зробили це на період менше року. Всі інші прийняли рішення жити тверезо протягом усього життя.

Обітниця тверезості — це потужний запобіжний засіб для людей, які ще не мають порочних залежностей. Це прекрасна допомога для родичів страждаючих, які повинні допомагати своїм рідним не лише словом, але й ділом. У дореволюційний час дуже часто обітницю тверезості давали люди, які самі цією пристрастю не страждали — вони це робили заради своїх ближніх. У більшості випадків це приносило бажані позитивні результати.

Обітниця тверезості приймається для того, щоб:

  • або подолати в собі алкогольну, тютюнову чи іншу залежність;
  • або допомогти звільнитись від цих пристрастей своїм рідним і близьким;
  • або захистити себе, своїх дітей та інших рідних і близьких людей від різноманітних спокус і небезпеки потрапити в алкогольну, тютюнову залежність, інші згубні пристрасті.

Оскільки це недуга глибоко духовної природи, то і жертва відмови від споживання алкоголю є цінною в очах Бога. Добровільно відмовляючись від споживання алкоголю, християнин через таку жертву засвідчує перед Богом, що справді вболіває за поневолену духом пияцтва людину і з любові до неї бере на себе терпіння з проханням, щоб Господь прийняв жертву і дарував зцілюючу силу хворій людині. Бог не залишить без своєї допомоги людину, яка бажає жити тверезо.

Видатний педагог XIX століття Сергій Олександрович Рачинський, що стояв біля витоків тверезницького руху у Російській імперії, говорив: «Допоки я тримався помірності, всі мої звернення залишалися гласом вопіющого в пустелі. Всі зі мною погоджувалися, але ніхто не виправлявся. З тих пір, як я дав і виконую обітницю тверезості, за мною пішли тисячі».

Для людей, які вивчають алкогольну проблему, стає очевидним, що спасіння для алкоголіка — це повна відмова від вживання спиртовмісних виробів. Якщо ми не допоможемо нашим страждаючим рідним своїм прикладом тверезого життя, якщо вони не побачать, що можна реально повноцінно жити без «святкової випивки», то вони не зможуть вирватися з полону алкогольної залежності.

Під час бойових дій на сході України загинули декілька тисяч людей, і ми цим дуже засмучені. Але щороку через наслідки вживання алкоголю та тютюну вмирають і гинуть більше 200 тисяч українців. Знаходячись у полоні нав'язаних нам проалкогольних міфів, ми, наче справжні зомбі, виконуємо волю безвідповідальних політиків і ділків від алкомафії. Віддаємо тяжко зароблені гривні за те, від чого деградуємо, хворіємо і гинемо. Рівень вживання алкоголю в Україні один з найвищих у світі, навіть вищий, ніж у Росії.

Щоб розірвати це «зачароване коло» алкогольного дурману, всім людям, які вірять в Бога або просто мають чуйне співчутливе серце, потрібно не лише вболівати на словах, але й прикладом тверезості допомогти своїм братам і сестрам.

Давайте разом, у молитві і тверезості творити для нашого майбутнього та майбутнього наших дітей.

Сергій Одарченко