Активом всеукраїнського громадського руху «Твереза Україна» спільно з київською міською владою в особі фракції Блоку Леоніда Черновецького розпочато реалізацію київської загальноміської програми «Обери життя та тверезість за норму». Дана програма передбачає проведення базових лекцій з тверезого здорового способу життя у всіх середніх і вищих освітніх закладах Києва, а також в медичних закладах.
У квітні й травні 2009 року при активній допомозі депутатів міської ради Шлапак А. В., Сергійчука В. О і Миронової З. М., а також за сприяння районного управління освіти проведено велику роботу в трьох школах Деснянського району м. Києва. Ми змогли сумлінно попрацювати з великою кількістю школярів (трохи більше тисячі). Враховуючи пожвавлення з початку цього року просвітницької діяльності і в інших регіонах, учасники тверезницького руху ознаменували даний час «періодом тверезницького ударництва».
Перш за все нам довелося долати скептицизм серед педагогів, які вже пересичені всіляким моралізаторством про шкідливість алкоголю, куріння і тому подібного. Деякі з них навіть жартували, що знають мало не дослівно плани лекцій із здорового способу життя. Що сказати? Коли ми почали працювати з школярами, скептицизм, що панував серед педагогів, помітно зменшився, тому що ми говорили серйозно, конкретно. І кожне сказане слово мало під собою наукове та історичне обгрунтування. Ми показуємо дітям, що таке алкоголь і тютюн, розкриваємо, що ховається за красивими рекламними гаслами, а головне — розповідаємо, яким чином нас привчають бездумно себе винищувати! Ми даємо слухачам привід гарненько замислітися, і роздуми ці не проходять марно.
Не було практично жодної перерви, на якій би лекторові Артему Ступакову довелося відпочивати. Діти буквально лавиною обступали його, задавали величезну кількість запитань. Майже кожну дитину розказане зачіпало за живе: у кого тато палить — життя не дає, у кого брат на пиво «підсів», у кого мама п'є і тому дитина нещасна, у кого душа за народ болить і він хоче допомогти. У кожного своє, живе!
Адміністрації шкіл після проведених лекцій почали отримувати доброзичливі відгуки від батьків, вчителів та учнів. Люди прониклися глибокою подякою до організаторів заходів. Це надихає нас на подальшу боротьбу за тверезий, здоровий спосіб життя молодого покоління.
Лекції проводяться з урахуванням вікових особливостей учнів. У кожній групі відбувається анкетування, що дає нам можливість зібрати статистичну інформацію про рівень алкоголізації серед молоді, розповсюдженість нездорових та тверезницьких переконань, а також про ступінь ефективності роботи, що проводиться.
Що ж, із сумом доводиться відзначати, що висновок Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я про те, що українські школярі найп'яніші у світі, небезпідставний. Зараз п'ятдесят відсотків учнів вже є залученими до системного споживання алкогольних виробів різної міцності у свята. Якщо користуватися собріологічними критеріями визначення стадій стадій алкоголізму, то потрібно змириться з тим, що вони є алкоголіками першої і другої стадій. І частота «помірних» самоотруєнь залежить поки що від того, що саме дитина і її сім'я вважають святом.
Сім відсотків дітей вже за гранню «міри», тобто є алкоголіками третьої стадії: вони вживають алкоголь частіше, ніж один раз на два тижні, що автоматично виключає можливість повноцінного відновлення організму, а значить і його розвитку. Варто відзначити, що з цих семи відсотків левова частка дітей вже встигла спробувати важкі наркотики. Кожен шостий школяр курить.
А чого дивуватися, якщо більш-менш здорове уявлення про тверезий здоровий спосіб життя є тільки у дванадцяти відсотків дітей? Факти говорять самі за себе.
І тому, коли ми беремося за боротьбу з цією фатальною тенденцією, яка виникає з нерозуміння суті проблеми, ми отримуємо від аудиторії усіляку підтримку і подяку за «рятівний круг», як ознаменувала нашу справу мати дванадцяти дітей.
У роботу включаються батьківські і учнівські комітети, — просять у нас порад і допомоги, перш за все інформації. За місяць ми роздали школярам близько 150 дисків з тверезницькою інформацією. Залишили посилання на тверезницькі ресурси інтернету, надали до бібліотечних фондів шкіл брошюри «Зберегти свободу» Олександра Почекети. Завдяки роботі, що проводиться, ми підсилюємо здорові тенденції серед учнівської молоді з сорока трьох відсотків до дев'яносто одного.
Ситуацію в суспільстві можна виправити. У нашого народу величезний моральний потенціал, який шукає виходу. Дев'яносто шість відсотків дітей хочуть допомагати і служити людям! Їм тільки потрібна точка прикладення їхніх сил.
Тому ми маємо намір не зупинятися на досягнутому, а продовжуємо далі й більше «йти у народ». Ми не заспокоїмося доти, доки слов'янський світ не почне жити тверезо! Дякуємо всім тим, хто надає нам посильну допомогу.
